среда, 26 октября 2022 г.

 

День бабусь та дідусів



Щороку 28 жовтня в Україні відзначається День бабусь та дідусів. Це душевне, зворушливе і дуже важливе свято, адже люди похилого віку дуже потребують уваги онуків. Свято бабусь і дідусів виникло відносно нещодавно – у 2009 році. Його заснувало нідерландське Квіткове бюро. Ідея полягала у тому, щоб онуки цього дня вітали своїх дідусів і бабусь та дарувати їм горщики з живими квітами, що символізують зв'язок поколінь.За можливості сьогодні обов’язково варто завітати до своїх бабусь та дідусів, щоб привітати їх з цим милим і душевним святом. Якщо ж неможливо привітати наживо, тослід надіслати листівку або вітання для своїх рідних людей.


четверг, 20 октября 2022 г.

Пилип Орлик. 350 років від дня народження

 21 жовтня минає 350 років від дня народження визначного діяча в українській історії, Генерального писаря Війська Запорозького і соратника Івана Мазепи, гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (після трагічної Полтавської битви), якому приписують авторство першої української конституції “Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького” – ПИЛИПА ОРЛИКА

“Хоч би які великі були московські насильства, вони не дають москалям жодного законного права на Україну”
Пилип Орлик.

Цікаві факти

1. Одне обличчя з Мазепою

На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.

2. Барон

Походить із чеського баронського роду Орликів, одна гілка якого ще за часів гуситських воєн XV ст. виїхала до Польського королівства та згодом осіла в Західній Білорусі.

3. Випускник «Могилянки»

Навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 р. на відмінно. Під час навчання проявив талант ораторства й поезії, цікавився філософією і літературою.

4. Поліглот

Окрім української мови, вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.

5. Обраний гетьман

5 квітня 1710 року запорозькими козаками, яких іноді називають «першою українською політичною еміграцією», було обрано Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана та шведського короля.

6. Той ще поет

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693); «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі; на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».

7. Дипломат-вигнанець

Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії. Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), кримським ханом (1711, 1712), вів у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України.

8. Автор першої у світі конституції

Автор першої у світі конституції сучасного вигляду. Документ визначав права та обов'язки всіх членів Війська Запорізького й був затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Хоча вона й не набула чинності, оскільки була написана в умовах вигнання, але залишається пам'яткою української політико-філософської та правової думки.

9. Борець із корупцією

Шість статей Конституції спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі звільнення від повинностей.

10. «Мати-героїня»

Дружина Анна (народилась 29 липня 1683 року) майже на 15 років пережила Орлика. Подружжя мало вісім дітей: Анастасія (1699–1728), Григір (1702, Батурин – 1759, Михайло (1704–), Варвара (1707–), Яків (1711, Бендери – 1721), Марта (1713–), Марина (1715–) та Катерина (1718, померла рано).


вторник, 18 октября 2022 г.

Щедрість землі

 Осінь – чудова пора року. Вона збирає щедрі врожаї овочів і фруктів, фарбує листочки у барвисті кольори, запалює багряно-червоні кетяги калини.

Здавна відомо, що найсмачніші та найкорисніші плоди ті, які виросли на рідній землі «Надворі панує золотокоса красуня-осінь. На городах, у полях і садках восени збирають врожай овочів і фруктів. А чи знають всі для чого потрібні овочі і фрукти? Яку користь вони приносять? Відповідь на ці та інші питання дасть виставка-інсталяція "Щедрість землі" 
 . Бібліотекарі підібрали для неї цікаві статті в журналах по садоводству та городництву, книги з рецептами страв з осінніх плодів.




четверг, 13 октября 2022 г.

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

image
14 жовтня відзначається День захисника України – свято мужності на честь воїнів, які відважно захищають нашу державу. Свято було встановлено 14 жовтня 2014 року відповідним Указом Президента України з метою «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості».

Дату відзначення сучасного свята українських захисників було обрано не випадково. Цього дня українці також відзначають велике християнське свято – Покрова Пресвятої Богородиці. До цієї дати приурочено і День Українського козацтва, що відзначається з 1999 року. Також 14 жовтня вважається днем створення Української повстанської армії, бійці якої боролися за свободу країни.

Саме тому День захисника України ми відзначаємо 14 жовтня, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за її незалежність і суверенітет. Попри зміну часів і політичних систем, День захисника України асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.




До Дня захисника України та до Дня українського козацтва в  бібліотеці - філії №2 підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить видання, що розкривають сторінки історії героїчної боротьби захисників рідної землі від Козацької доби до наших днів, висвітлюють події новітньої історії та розповідають про сучасних героїв, які відстоюють свободу, честь, гідність нашої держави у зоні бойових дій.



пятница, 30 сентября 2022 г.

БІБЛІОТЕКА В ОБ'ЄКТИВАХ ЧИТАЧІВ / ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ БІБЛІОТЕК/

Фотосесія у бібліотеці – яскраві емоції плюс яскраві враження!

Наш читацький простір став місцем для зйомок.

Приємно бачити такий живий інтерес до нашої бібліотеки і читання загалом. Це ще раз підтверджує думку про те, що читати – модно! Приєднуйтеся! І будьте в тренді! Цю фотосесію зробила фотограф Аліна Кравчук.










 

суббота, 24 сентября 2022 г.

 

Вагнерівська примадонна ХХ століття




   «…без праці жити не можу, … без  страху торую собі дорогу в театр!»

Видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька була єдиною жінкою, яка у перші десятиріччя ХХ століття царювала на оперній сцені. 23 вересня — ювілейна дата від дня народження славетної Соломії Крушельницької. До 150-річного ювілею співачки бібліотекарі підготували музичну альтанку.


 «…без праці жити не можу, … без  страху торую собі дорогу в театр!»

Видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька була єдиною жінкою, яка у перші десятиріччя ХХ століття царювала на оперній сцені. 23 вересня — ювілейна дата від дня народження славетної Соломії Крушельницької. До 150-річного ювілею співачки бібліотекарі підготували музичну альтанку.


четверг, 22 сентября 2022 г.

  Читацькі тенденції українців

 Війна суттєво змінила читацький розпорядок українців. Після широкомасштабного вторгнення хтось не може читати нічого крім новин. Хтось знаходить розраду у легких (за стилем, а не вагою) художніх книжках. А хтось гарячково занурюється у літературу воєнного часу. Кожному своє.
  Але головне це те, що українці продовжують читати та купувати книги – і це не може не тішити. Український книжковий ринок поступово призвичаюється до умов війни. У книгарнях приємно бачити людей, які неспішно прогулюються серед стелажів, і консультантів, які розпаковують нові поставки, а на книжкових полицях – новинки, хоч і в незначній кількості. Читацьке життя українців продовжується, але має певні особливості. Тож поговорімо про книжкові тренди під час війни.
  З початку повномасштабного вторгнення українці часто купують книги про історію. Наприклад книги Тімоті Снайдера, Тоні Джадта чи Сергія Плохія, які є спеціалістами з двадцятого століття. "Брама Європи" Плохія описує східноєвропейські контексти, а книга "Про тиранію" Снайдера має стати настільною для кожного з нас, адже ми воюємо з тиранами, які живуть по-сусідству.
  Також доволі популярними стали книжки про воєнний досвід інших країн, зокрема балканських. В українському перекладі є чимало балканських авторів, які писали про війну та її наслідки. Художніх та нехудожніх. Наприклад, книжка Славенки Дракуліч "Вони б і мухи не скривдили", яка розповідає про воєнних злочинців у колишній Югославії та судові процеси над ними. Ця тема стає цікавішою для все ширшого кола читачів, адже ми також прагнемо побачити військових злочинців, катів і колаборантів на лаві підсудних в національних судах чи в суді Гааги. Для укріплення культурного фронту українці читають "За лаштунками імперії" Віри Агеєвої.
  Знову в топах продажів тексти розстріляного відродження та класиків кінця 19-початку 20 століття, бо своє треба знати й підтримувати. Це також важливий елемент спротиву окупантам. Тексти Хвильового, Багряного, Франка та інших класиків минулого – набувають нового значення у нових-старих умовах російсько-української війни.
  Надзвичайно популярними стали антиутопії Джорджа Орвелла "1984" та "Колгосп тварин". Друга навіть була помічена на одній зі світлин з офісу Президента України. Знову серед найпопулярніших "Інтернат" Жадана та "Музей покинутих секретів" Забужко – знакові тексти сучасної української літератури.
  Окремі новинки також одразу стають популярними. Напевно читачі по-особливому радіють новодрукам у таких непростих обставинах. Видавці обіцяють поступово нарощувати темпи роботи. А ми повинні допомогти їм у цьому. Адже донати на армію та купівля книг – це діяльність одного фронту, мета якого – перемога!