вторник, 21 февраля 2023 г.

«Небесна Сотня – Герої нашого часу»: до Дня Героїв Небесної Сотні

Пропонуємо вашій увазі онлайн-презентацію виставки
«Небесна Сотня – Герої нашого часу»: до Дня Героїв Небесної Сотні.

Книжкова виставка присвячується подіям, які відбувалися на Майдані з 18 по 20 лютого 2014 р., та героям Революції Гідності.

День Героїв Небесної Сотні — пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні – відважних співвітчизників, які віддали своє життя за можливість Україні бути незалежною, демократичною, відкритою світові державою та самою творити своє майбутнє.

Пам’ятний день встановлено Указом Президента України від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, для гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

20 лютого 2014 року на Майдані загинуло 49 осіб, за час Революції Гідності — 98 майданівців, Героїв «Небесної сотні», відвагою, силою духу і стійкістю яких захоплюватиметься не одне прийдешнє покоління.

Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Ми Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та мирного неба над головою.

Небесна сотня / Катерина Богданович, Христина Бондарева, Юлія Бухтоярова, Катерина Гладка, Ганна Давидова ; упоряд. Олена Трибушна, Ірина Соломко. – Харків : Фоліо, 2014. – 206 с.

Це книга-реквієм, книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше — своє життя — заради того, аби Україна та всі ми встали з колін, щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги — звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні — заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців. Вона — німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

Як вмирає правда про Майдан... / Олексій Васильович Баганець ; фот. Дмитро Ларін, Влад Мусієнко, Ганна Грабарська. – Київ : Юрінком Інтер, 2019. – 135 с.

Євромайдан, Революція Гідності, барикади на столичному Хрещатику, палаючі шини, кров поранених і вбитих на Майдані – усі ці події змінили нас, ми виросли в своїй національній самосвідомості. Ми відчули свободу і хочемо знати правду. Зокрема, правду про те, чому до сьогодні більшість злочинів, пов’язаних зі згаданими подіями, доcі не розкрито, а злочинці перебувають на волі. Чому так сталося і хто в цьому винен? Саме на ці питання і намагається дати відповідь автор книги Олексій Баганець, професійний юрист, який після Революції Гідності, будучи заступником Генерального прокурора України, організовував та координував роботу перших слідчих груп із розслідування цих справ до свого звільнення з ГПУ.

Небесна сотня : антологія майданівських віршів / упоряд. і авт. передм. Леся Воронюк. – Вид. 2-ге, допов. – Чернівці : Букрек, 2014. – 399 с.

До антології «Небесна Сотня» ввійшли вірші понад двохсот сучасних письменників з України, Польщі, Білорусі, Франції, Росії, Італії, Канади, США, а також непрофесійних авторів про революційну боротьбу українців протягом листопада 2013 - лютого 2014 рр. проти тиранічної влади. Втім, не так проти влади, як за своє майбутнє. Ця антологія є першою спробою зібрати, упорядкувати та зберегти майданівські вірші, написані українською, російською, білоруською, польською, французькою мовами. З точки зору літературної та історичної цінності цю книгу, без перебільшення, можна прирівняти до антології Юрія Лавриненка «Розстріляне відродження», адже якщо б у 1930-ті роки минулого століття доробок українських сподвижників- письменників не було зібрано в один збірник, то більшість творів було б назавжди втрачено. Безперечно, антологія «Небесна Сотня» гідна високого звання «народної книги».

Єлюди : теплі історії з Майдану / Крістіна Бердинських ; ред. Ю. Шутенко. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2014. – 179 с.

Ця книжка – блог-щоденник з Інтернету, який автор розпочала під час Євромайдану. Журналістка Крістіна Бердинських, поспілкувавшись 1 грудня на Банковій з двома волонтерами-медиками, написала першу історію про них на своїй приватній сторінці у соцмережі. Коли на Банковій застосували газ, ці хлопці побігли надавати швидку допомогу. Автор щодня зустрічала на Майдані таких прекрасних людей, як ці медики. Скромних і водночас упертих і відчайдушних, із різним рівнем доходів та освіти. Хтось із Заходу України, хтось зі Сходу. Чомусь мас-медіа звертали менше уваги на звичайних людей, а саме вони були енергією та духом цих подій. 20 грудня Крістіна створила Facebook-сторінку «Єлюди-maidaners», де почала публікувати історії про майданівців та їхні світлини, зроблені камерою мобільного телефону. Вона розмовляла із заможними бізнесменами, які постачали на Майдан дрова й шини, із будівельниками, студентами, волонтерами, координаторами гарячих ліній, із тими, хто працював на кухнях, жив у наметах, з художниками, музикантами, культурними діячами. У січні-лютому сотні волонтерів перекладали ці розповіді на 17 мов. Люди хотіли, щоби світ дізнався, хто насправді стоїть на Майдані. У щоденнику «Єлюди» є записи про смерть і поранення, біль і сум, але також про взаємодопомогу, силу й мужність, натхнення й любов. Дуже хочеться, щоб ці історії залишилися не тільки в Інтернеті, а й у пам’яті читачів цієї книжки.

Небесна Сотня : поезія / Ганна Іванівна Дудка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 219 c.

Ганна Іванівна Дудка — українська поетеса, член Національної спілки письменників України, автор шести поетичних збірок: «Лелече гніздо», «Пензликом душі», «Храм любові», «Царівна без корони», «Меди квітучої акації», «Танок Саломеї». Була свідком подій на Майдані Незалежності та гостро пережила розстріл людей. Кілька віршів про героїв Небесної Сотні увійшли до книжки «Танок Саломеї» (розділ «Безсмертні»). Ідея написання книги про кожного з героїв Небесної Сотні народилася під час участі у програмі «Сила Духу» на Всесвітньому християнському радіо «Марія», коли слухачі просили написати про їхніх полеглих земляків. Досліджуючи життя, спогади, переглядаючи відео про героїв, переконувалась у надзвичайних рисах характеру, талановитості та людяності кожного з них, що коротким життям заслужили безсмертя. Поетичні портрети Героїв увійшли до нової збірки «Небесна Cотня». Читач дізнається про Воїнів Світла з поетичних рядків, які торкаються найглибших струн душі.

Літопис самовидців. Дев'ять місяців українського спротиву : [збірник] / авт. проєкту Оксана Забужко ; упоряд. і вступ. слово Тетяна Терен ; іл. Оксана Клачинська ; передм. Світлана Алексієвич. – Київ : Комора, 2014. – 311 с.

Від Євромайдану до АТО, від листопада 2013-го по літо 2014-го – ця книжка простежує, в хронологічній послідовності, зміну настроїв і глибинні психологічні трансформації в українському суспільстві. Колективний портрет «народження нації», що за кілька місяців пройшла шлях від мирного протесту до національно-визвольної війни, складено з найпопулярніших у той час дописів у соцмережах, виступів в інтернеті, фраґментів новинної стрічки і т.д.

Понад сотню авторів збірника, серед яких як відомі літератори, блогери, журналісти, так і анонімні мережеві «ніки», об’єднує одне: всі вони були живими свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їхні думки й почуття, оцінки й пошуки смислів зафіксовано в режимі «включеного спостереження». Читач таким чином отримує можливість доторкнутися до історії в момент її прямого творення.

Євромайдан: хроніка відчуттів : колекція есе / Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук ; упоряд. Василь Карп'юк. – с. Брустурів : Дискурсус, 2014. – 152 с.

Колекція есе Тараса Прохаська, Івана Ципердюка, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Винничука, які писали саме про свої емоції під час подій майдану 2014 р. Звичайно, як майстри художнього слова вони подавали описувані події через призму власного бачення, але вони були безпосередніми учасниками побаченого, і їх тексти буквально змальовують картини тих подій, що сколихнули весь світ і показали незламність духу українського народу.

Упорядник книжки Василь Карп’юк включив також у збірник хроніку ключових, на його думку, подій Євромайдану. Варта уваги і обкладинка, автором ідеї якої була Оксана Галушка. На обкладинці дівчина із зав’язаними очима зашиває український прапор червоною ниткою.

«Афганістан – пам’ять і вічний смуток»

15 лютого – день вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Крім того, в цей день у 1989 році, після десятирічної війни, було завершено виведення військ з Афганістану. Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів. Близько 4 тисяч молодих хлопців - українців загинуло на тій війні, 6 тисяч стали інвалідами, а ще багато людей залишились у полоні або пропали безвісти. Афганістан… У нашій свідомості це слово стало синонімом справжнього людського лиха, справжнього пекла. Афганська війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, понівечила долі. За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить і досі. Однак Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє.

Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитись з книжковою виставкою «Афганістан – пам’ять і вічний смуток», на якій представлена література, яка висвітлює згадані події.

Молодь за здоровий спосіб життя

Особлива увага нашого суспільства сьогодні направлена на зміцнення здоров'я підростаючого покоління, на виховання його в дусі негативного ставлення до шкідливих звичок. Важливо прищеплювати молоді навички здорового способу життя, адже це є гарантом здоров'я всієї нації.

Здоровий спосіб життя сьогодні - це вимога часу. Бути здоровим - це актуально, модно і престижно.

Чи можна зберегти своє здоров'я? У значній мірі можна. Для цього потрібні деякі знання та бажання бути здоровим.

Пропонуємо вашій увазі інформаційну мозаїку "Молодь за здоровий спосіб життя".

Дотримуйтесь здорового способу життя і будете жити довго і щасливо!

МОВА - ЦЕ СЕРЦЕ НАРОДУ /МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ/

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. В Україні це свято існує з 2002 року.

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку. Наша рідна мова – одна із найбагатших і наймелодійніших мов світу. Це мова великого народу, великої культури, нашої історії. Українською мовою надруковані невмирущі твори Коцюбинського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуй-Левіцького і Коцюбинського.

В читальному залі бібліотеки - філії №2 була оформлена книжкова виставка-інсталяція «Мова – це серце народу», та виложено слово «МОВА», інстальоване книгами українського письменника Тараса Шевченка.

суббота, 28 января 2023 г.

Крути- «Бій за майбутнє»

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами, який набув для нашого народу символічного значення, став легендою, прикладом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну. Бій під Крутами – це і тріумф, і трагедія. У ньому переплітається і біль, і смуток, і гордість за молодих юнаків.

Бій під Крутами став одним із символів боротьби українського народу за свободу та незалежність і ознаменував відлік нового духовного злету нації. До Дня пам'яті героїв Крут в читальному залі бібліотеки- філії №2 оформлена книжкова виставка: Крути -" Бій за майбутнє".

пятница, 27 января 2023 г.

Злочин проти людства: Голокост у художній

літературі.

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту із 2005 року коли була ухвалено відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН. У ній стверджувалося, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Україна приєдналася до цього документа у 2012 році і разом зі всім світом почала відзначати пам’ять про цю сумну подію.

Перед вами добірка книг про єврейську трагедію в часи Другої світової війни. У них описано найжахливіші сторінки історії 20 століття. Читати їх буде нелегко.

1. «Сховище. Щоденник у листах» Анни Франк

Анна Франк вела щоденник з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А навесні 1944 року почула по лондонському радіо виступ нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно буде зібрати й оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерландського народу за часів німецької окупації.

Як приклад таких матеріалів він серед іншого згадав і щоденники. Під впливом його виступу Анна Франк вирішила по закінченні війни видати книжку, за основу якої мав правити її щоденник.

2. Томас Кініллі «Список Шиндлера»

Оскар Шиндлер — мільйонер, успішний комерсант, запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та… праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни.

На початку Другої світової німецький промисловець Оскар Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду. Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто.

Ті з них, кому пощастило потрапити до цієї фабрики, немов витягнули щасливий білет. Книга про страшну силу війни та непереможний людський дух, сильніший за неї. Це книга про людину, яка здійснила неможливе.

3. Джон Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі»

Бруно – син коменданта концтабору. Шмуль – єврейський хлопчик, в’язень концтабору. Що може бути спільного між цими дітьми? Дружба.

Бруно випадково знаходить табір, за колючим дротом якого під відкритим сонцем у смугастій піжамі грається Шмуль. Після цього Бруно приходить до табору щодня. Він приносить другові їжу, щиро дивуючись, що то той не любить шоколад…Одного дня Бруно переодягається у смугасту піжаму, щоб допомогти Шмулеві знайти тата. Та чи вдасться це йому?

«Хлопчик у смугастій піжамі» – роман-притча про неможливо можливу дружбу, яка не знає обмежень чи заборон. Дорослі визначають, хто хороший, а хто поганий. Діти такими кліше не користуються.

Дехто вважає, що роман не надто реалістичний. Можливо. Але у цьому випадку значення має не реалізм, а мораль. Її автор заховав між рядками, але так, щоб кожен міг знайти те, що шукає.

4. Марта Холл Келлі "Бузкові дівчата"

Кароліна Феррідей працює у Французькому консульстві у Нью-Йорку. Але її життя кардинально змінюється, коли гітлерівська армія вторгається до Польщі у вересні 1939 року, а невдовзі у 1940 році окуповує Францію.

Польська дівчина Кася Кужмерик розуміє, що її безтурботна молодість закінчилася, коли, після окупації Польщі нацистами, починає виконувати доручення підпільного руху опору. У напруженій атмосфері один хибний крок може мати згубні наслідки.

Для амбітної молодої німецької лікарки Герти Оберхойзер оголошення про роботу у перевиховному жіночому таборі здається квитком у нові професійні сфери. Але вона опиняється в пастці нацистського концтабору і стає однією з лікарів-злочинців, що робили досліди над живими людьми.

5. Лариса Денисенко "Від загиблого діда до померлого відлуння

Донедавна Марта фон Вайхен пишалася своїм корінням: її предок поляг смертю хоробрих під час Другої світової війни й похований десь під Житомиром. Аж раптом дівчина дізнається, що вона - нащадок нациста, який доживав свій вік у божевільні, граючись у єврея. Відлуння минулого кличе її до України, поки майбутнє блукає вулицями Берліна.

6. Іцхокас Мерас "Нічия триває лише мить"

Друга світова війна. Вільнюське гетто. Шахова партія, яку не можна ні виграти, ні програти, бо на кону – життя дітей… Перед читачем розгортаються події понад сімдесятирічної давнини, які й понині не втратили своєї гостроти, – жоден не залишиться байдужим

суббота, 21 января 2023 г.

ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ ЄДНАННЯ /ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ /

День Соборності України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії. Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом. Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами. З нагоди цієї дати в Світловодській бібліотеці - філії №2 відбулася презентація книжкової виставки «Великий день єднання», а студентка Світловодського ПФК ЦНТУ Басенко Ксенія презентувала патріотичну картину «Кохання переможе», яку вона розмалювала власноруч.

БІБЛІО-LIFE ☼

вторник, 21 февраля 2023 г.