Стало доброю традицією організовувати для своїх відвідувачів релаксові, арттерапевтичні й мистецькі майстер-класи, що дозволяє їм покращити свій емоційний та психологічний стан, справитись з викликами й труднощами. Зокрема, завдяки співпраці з керівником художньої студії «Петриківочка» Дворцової Любові Юріївні 10 квітня проведен творчий майстер - клас на розслаблення «Квітка щастя» – створювали декоративні, розписані квіти.
Багато дітей відвідало нашу книгозбірню в період весняних канікул, завдяки чому десятки книг з бібліотечного фонду потрапило в дитячі руки. Приємно відзначити, що багато маленьких українців відвідують бібліотеки та із задоволенням читають книги, отже навчаються, розвиваються та набувають навичок аналітичного мислення. Саме нинішні діти – майбутнє держави Україна, нехай воно буде щасливим та мирним! Для користувачів бібліотеки була проведена вікторина «Мандруємо країною казок», підготовлено перегляд літератури «Книжковий вінегрет».
Плетіння – це одне з найдавніших ремесел, яке виникло значно раніше обробки деревини та металу, що потребували відповідних знарядь виробництва. Розвитку плетіння сприяла наявність у достатній кількості матеріалу. Саджанці горіха використовували для плетіння огорож, лозу – для виготовлення кошиків, бочок, меблів. Із соломи робили бочки для зберігання зерна, килимки для господарських потреб, головні убори, із рогози плели килимки на стіни. Сьогодні плетіння знову стає актуальним і модним.
Виготовлення плетених
виробів з паперової лози - трубочок з паперових рушників, споживчого паперу чи
газетних - це не просто поробки. Все частіше такі елементи декору входять в
сучасні інтер'єри, особливо після поширення прагнення людей до екологічності та
повторного використання непотрібних речей. Старі гззети та журнали можна не
викидати, а виготовити з них своїми руками корисні вироби для дому. Плетіння з
паперу дозволяє створити ось такі вироби, наприклад:
ü кошики для хліба, цукерок, або для білизни;
ü скриньки та коробочки;
ü органайзери для канцелярії;
ü вази;
ü декоративний посуд;
ü новорічні прикраси;
ü обереги;
ü кашпо;
ü елементи інтер'єрного декору;
ü ляльки та іграшки.
В бібліотеці – філії №2 пройшов майстер – клас з альтернативного варіанту плетіння - газетоплетіння. Майстрині дивували своїми техніками плетіння, також уже зробленими роботами, які включали декорування об'ємними елементами: штучними квітами, орнаментом, аплікацією, декоративними стрічками.
Український інститут
книги вдруге запросив долучитись до
Національного тижня читання поезії 2025, який відбувся з 17 по 23 березня. Цьогорічна тема події – «Пісня
тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона
заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
Поезія – це мова, що дозволяє нам почути один одного. Це шанс зберегти досвід і знайти відгук. Тиждень поезії мав на меті підкреслити, як література допомагає побачити суспільство в цілому, зберігаючи при цьому неповторність кожного індивідуального досвіду.
Ось і наша бібліотека долучилась до цієї події. Для
користувачів бібліотеки була організована книжкова виставка «Поезія – це завжди
неповторність»,яка привертала увагу,і читачі вголос читали вірші Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Лесі
Українки та інших поетів.
Поезія – це завжди сила, поезія – це завжди історія, поезія – це завжди
неповторність, поезія – це завжди глибоке і змістовне слово!
Зацікавитись навчанням, освоїти мистецтво самовираження та самовдосконалення, а разом з цим отримати нові захоплюючі позитивні враження і творчо відпочити, слухачам майстер-класу допомагла керівник художньої студії «Петриківочка» Дворцова Любовь Юріївна.
Під чуйним і
доброзичливим керівництвом Любовь Юріївни учасники майстер-класу ознайомились та поринули у
чарівний світ «Петриківського розпису». Вишукане та неповторне українське
декоративно-орнаментальне народне малярство, яке зародилось у ХІХ столітті в
селі Петриківка на Дніпропетровщині, стало гордістю українців. З 2013 року
«Петриківський розпис» внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини
ЮНЕСКО.
Процес
малювання викликав щире захоплення. Учасники старанно працювали над своїми роботами,
створювали неповторні шедеври, треба сказати в єдиному екземплярі. Користувачі бібліотеки також долучились до опанування базових основних елементів Петриківського розпису, такі як перехідний мазок,листочок, традиційна квітка - цибулька.
За словами учасників
заходу, майстер-клас пройшов у теплій та дружній атмосфері, де кожен отримав
не лише нові знання, а й позитивні емоції та враження.
Щиро дякуємо керівнику художньої студії «Петриківочка» Дворцовій
Любовь Юріївні за чудовий майстер-клас, що подарував
учасникам весняний настрій і незабутні враження!
Моя рідна
— солов’їна, барвінкова,
соковита, вишивана, співанкова,
джерельна, яскрава, мелодійна,
промовиста, щебетлива, унікальна,
розмаїта, дзвінка, неповторна…
Моя рідна — українська мова…
Марко
Терен
/українська письменниця, поетка, громадська діячка/
Міжнародний день рідної мови – це важливе свято, яке щороку 21 лютого відзначають у всьому світі. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Це свято було започатковане ЮНЕСКО у 1999 році і з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея відзначення Міжнародного дня рідної мови виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою. Саме тому 21 лютого стало символом боротьби за мовні права та збереження культурної ідентичності.
Сьогодні у світі існує понад 7 000 мов,
але, за оцінками лінгвістів, майже половина з них перебуває під загрозою
зникнення. За даними ЮНЕСКО, кожні два тижні зникає одна мова, що веде до
втрати культурного розмаїття та самобутності народів. Особливо вразливими є
мови корінних народів, які не мають офіційного статусу або державної підтримки.
У багатьох країнах світу здійснюються
активні заходи для збереження та розвитку мовного розмаїття. Наприклад, у
Канаді прийнято спеціальні програми підтримки мов корінних народів, у Швеції
активно розвивається політика багатомовності, а в Ірландії держава заохочує
використання ірландської мови через освіту та медіа.
Українська мова має давню історію, яка
бере свій початок ще з часів Київської Русі. Вона пережила складні періоди,
проте змогла зберегти свою самобутність і красу. Сьогодні українська мова є
державною мовою України, і її розвиток та захист є важливими пріоритетами державної
політики. Понад 67% громадян України називають українську
своєю рідною мовою. Завдяки впровадженню Закону України «Про
забезпечення функціонування української мови як державної» є позитивна динаміка у використанні
української мови у всіх сферах суспільного життя.
Українська мова славиться своєю
милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки
наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень,
поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних
звуків, українську мову часто називають «солов’їною».
У бібліотеці – філії №2 розгорнута книжкова виставка «Міжнародний день
рідної мови», та проведена вікторина «Мовознавець».
Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України». Символіка – своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування.
Герб – (Слово
«герб» польсько-німецького походження. Означає спадщина.) - розпізнавальний
знак держави. В Україні це золотий тризуб на блакитному тлі.
19 лютого 1992 року
Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний герб незалежної
України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ
українців часів визвольних змагань XX століття. Проєкт герба, затверджений
Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм
Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.
Один із символів
державності та нашої ідентичності – Державний Герб. Він поєднує в собі дух
нашого народу, підкреслює свободолюбство та незалежність, зв’язує між собою
покоління українців.
До Дня державного герба України в бібліотеці – філії №2 розгорнута
патріотична виставка, та проведена інформаційна бесіда «Історія створення герба
України».
Національні і державні символи – це уособлення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації.
