«Усі мої думки тобі, народе вільний…» (до 160 -річчя від дня народження Ольги Кобилянської – видатної української письменниці)

« Зміст усієї творчості О.Кобилянської – се музика…

Ся музика не усипляє, а вічно нагадуючи

про красний світ, про гармонію, красу, – нагадує

 тобі самого тебе і твій головний обов’язок:

боротьбу за твою красну душу»

М. Євшан

     Серед сузір’я імен талановитих митців кінця ХIХ – початку ХХ століття яскравою зіркою виділяється ім’я Ольги Кобилянської – автора численних новел і повістей, новаторських і змістом, і формою.  В центрі уваги творів О. Кобилянської – чи не вперше в українській літературі – психологія індивідуальності окремої людини. І вже потім індивідуальний портрет людини відіб’є в собі риси суспільства чи всесвіту.

   Літературну діяльність О. Кобилянська почала в середині 1880-х рр. творами німецькою мовою. Перший художній твір українською мовою повість «Людина» був надрукований 1895 р. у журналі «Зоря». Пізніше з’явилися оповідання й повість «Він і Вона» (1895), “Царівна” (1896), “Що я любив» (1896 р.), «Аристократка» (1898). Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість “В неділю рано зілля копала” (1909), написана за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Протягом 1915-1923 рр. Кобилянська пише нитку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі твори як «Лісова мати», «Юда», «Назустріч долі», «Сниться» та ін. Помітним явищем в історії української прози став роман «Апостол черні» (1926 р ), у якому на широкому суспільно-історичному тлі О. Кобилянська порушила проблему інтелігенції та народу, із симпатією змалювавши образи представників духівництва.
   І насамперед ім’я Ольги Кобилянської асоціюється з її повістю «Земля». Тема братовбивства, відображена ще в Біблії, одержала в української письменниці настільки високе соціально-трагічне звучання, що «Земля» стала явищем не лише вітчизняної, а й світової літератури.
   Повість «Земля» стала справжньою подією в українській літературі. Іван Франко говорив, що цей твір зберігатиме «тривале значення і як документ способу мислення нашого народу». М. Коцюбинський писав авторці, що читаючи її повість, був радий за таку літературу.
   З 1927 року в Україні було розпочато видання дев’ятитомного зібрання творів Кобилянської. Того ж року на відзначення 40-річчя літературної діяльності їй була призначена урядом пенсія, що дала письменниці можливість поліпшити матеріальний стан та придбати власний будинок, в якому письменниця прожила останні роки свого життя.
   Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях.

До уваги читачів була запропонована  відео - презентація  "До 160 -річчя від дня народження Ольги Кобилянської".