НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧИТАННЯ ! /13 - 19РУДНЯ 2021 РОКУ/

З  13 до 19 грудня в Україні вперше відбувається Національний тиждень читання. Захід проводить Український інститут книги спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Національний тиждень читання – це загальнонаціональне свято, що об'єднує навколо читання читачів, письменників, бібліотекарів, видавців і книгарів по всій країні.

Ось і наша бібліотека – філія №2 долучилася до цього повномасштабного заходу, мета якого залучити українців до читання, відвідування бібліотек, а також привернути увагу до українського книговидання та літератури, підтримати видавництва, книгарні та бібліотеки.

Користувачі, які  завітали  до нашої бібліотеки, знайшли  книгу на свій смак та отримали неймовірне задоволення від великого вибору літератури, та передчутті спілкування з обраною книгою!

Висловлюємо щиру подяку Українському Інституту Книги за нову літературу для читачів різного віку та вподобань!

 

З нетерпінням я чекаю на Святого Миколая

 

З нетерпінням я чекаю на Святого Миколая

Хто такий святий Миколай

Той, хто "на всякий час помагай" – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима у куплеті, у цих словах – сам Миколай, який за своє життя став символом милосердя та жертовної любові. На відміну від більшості святих, яких впізнаємо за повір'ями чи легендами, цей був історичною постаттю.

Народився він у 270-му році нашої ери в Патарі. На той час це було найбагатше місто півострова Лікії, що у Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нона, жили заможно та глибоко вірили в Бога, відтак із перших днів виховували своє маля у християнському дусі. Принаймні, одразу його охрестили, а це тоді було рідкістю. Відтоді Миколай ріс із глибоким переконанням, що найстрашнішим у людському житті є вчинити гріх та стати на сторону зла, зійшовши зі стежини світлого та істинного.

Проте ледь досягнувши повноліття, юнак втратив своїх маму й тата, а спадком, який вони йому залишили, згодом допоміг нужденним. Зокрема, вдівцеві, який жив поблизу нього. Той мав єдину доньку, коханий якої був із багатої сім'ї. Зрозуміло, що родина хлопця і чути не хотіла про безприданницю, яка згодом прийде до них у дім.

Тому Миколай подумав: "У мене є золото. Допоможу ним тому, хто страждає".

І в один з вечорів він непомітно поклав мішечок із монетами у вікно спальні майбутньої нареченої. Тоді містом ходили чутки, що закоханим начебто допоміг ангел. І, почувши такі розповіді, Миколай вперше відчув себе щасливим.

Від Катерини до Андрія

 

Від Катерини до Андрія

Так склалося, що грудень несе в собі два непоєднувані поняття: певну сірість у погоді і очікування дива. Ще в дитинстві ми вкарбували собі у свідомість цю приємність, яка здійснюється і в дорослому віці. А здійснюється якраз через цю сірість у погоді, коли стишується біг, можна більше часу приділити собі, родині, близьким людям. Отож скільки б ми не нарікали на холод і темряву цього місяця, через майже щоденність свят у ньому зазвичай він проходить яскраво, святково і натхненно. "Від Романа до Йордана" - є така гарна приказка про свята, які супроводжуватимуть нас майже пів зими. Ці свята розкривають веселу вдачу українців, щедру і щиру душу. Вони - з піснями і танцями (коли завершується піст), а в період посту - це підготовка до Різдва, перевірка прикмет, підбиття підсумків року в стилі народних традицій.

7 грудня святкують Катерини і початок справжньої зими.
Цього дня вшановують святу великомученицю Катерину, яка прийняла християнську віру і яку через це вбили за наказом тодішнього імператора.
З цього дня "законно" починаються справжні морози.
Увечері перед днем Катерини молодь іде на вечорниці. І якраз на них добре хлопцям, як, утім, і дівчатам, поставити у воду вишневу гілочку. Є велика ймовірність, що до Різдва вона розквітне, і це означатиме, що "садівник" чи "садівниця" цього року точно віднайдуть свою пару і скоро весілля. Так само ворожили і на членів сім’ї.

.Андрія Первозваного, покровителя молоді, святкують 13 грудня.

“Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію” - так жартували на вечорницях. Так, на Андрія молодь збиралася на вечорниці, веселилася, лузала насіння, жартувала.
А ще з давніших часів, часу поклоніння сонцю, до нас перебралася традиція випікання Калити - обрядового хліба, великого круглого коржа з діркою посередині. Дівчата витискали на ньому орнамент і підвішували його до стелі. Іноді місили тісто на відварі любистка. Любисток - улюблена рослина дівчат, водою з ним умивалися, робили з нього букети - щоб хлопці любили. Сторожив калиту так званий "Пан Калитинський", тримаючи в руці ганчірку, обмащену в сажі. Інший учасник гри, осідлавши коцюбу ("Пан Коцюбинський"), скакав до нього, і між ними відбувався жартівливий діалог.
І кожен може обирати, що і як святкувати, бо свято - це зовсім не канонічна подія. Це враження, настрій, відчуття єдності роду і народу, відчуття вдячності від перебування на землі. Святковий настрій створюється кожним особисто.

Самостійна громада - успішна громада (07 грудня - День місцевого самоврядування)

 

Самостійна громада - успішна громада (07 грудня - День місцевого самоврядування)

Сьомого грудня в Україні відзначають День місцевого самоврядування. Свято встановлено в

 Україні згідно з Указом Президента України «Про День місцевого самоврядування» від 25 листопада 2000 року №1250/200. Саме 7 грудня обрали не випадково, адже 7 грудня 1990 року, Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про місцеве самоврядування”.

Це свято властивого українцям способу суспільного життя, в основі якого — самовпорядковане суспільство. Це давня слов`янська і староруська традиція, яка бере свій початок з часів Київської Русі. Це вибір вільних громадян, які довіряють, вибраним ними представникам, і наділяють їх владними повноваженнями. Лише така влада і є дійсно народною — владою не над суспільством, а легітимною владою самого суспільства, для суспільства і на користь суспільства.

Самодостатня територіальна громада має бути спроможна в процесі свого функціонування за умови ефективного використання своїх ресурсів не тільки задовольняти поточні потреби, а також створювати умови для подальшого успішного розвитку.

Характерними ознаками самодостатності територіальної громади є: природний приріст населення; здатність у повному обсязі задовольняти потреби населення; фінансова самостійність, незалежність та дієздатність органів місцевого самоврядування; ефективне використання ресурсного потенціалу громади для створення сприятливого життєвого середовища для її членів; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; участь жителів громади як у внутрішніх, так і зовнішніх відносинах та процесах, що стосуються їх життєдіяльності; ефективна взаємодія, солідарність та партнерство членів територіальної громади.

Основні принципи самодостатності територіальних громад, які окреслені як принципи місцевого самоврядування, закладені в Європейській хартії місцевого самоврядування, до якої Україна приєдналася в 1997 р. Ці принципи знайшли своє відображення у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування».

Принципи місцевого самоврядування встановлені Конституцією України та Європейською хартією місцевого самоврядування, а їх деталізацію та конкретизацію здійснено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Правовий статус людини

 

Правовий статус людини

10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Міжнародний день прав людини нагадує всім про гідність кожної особистості, невід’ємність її громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав, а також про необхідність захищати ці права

 І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. 

У 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна також ратифікувала ці пакти.

У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.
Головна мета цього свята – проголошення рівності всіх громадян, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та миру.

 уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.
Головна мета цього свята – проголошення рівності всіх громадян, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та миру.

Загальна Декларація прав людини

Стаття 1

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Стаття 2

Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

Стаття 3

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність

Стаття 30

Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації.

Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини. (Док.ООН/PES/217 А)

 

 Буктрейлер на книгу Світлани Талан "Коли ти поруч"

                                                

СНІД — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.

1 грудня 1988 році була вперше відзначена дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року.

     Українська сучасна   письменниця, дипломант престижного літературного конкурсу «Коронація слова», Світлана Талан розповіла драматичну історію, яка ... може статися з кожним із нас. 

Зараз близько 40 мільйонів людей у всьому світі живуть зі смертельною недугою, названим «чумою ХХ століття». В Україні офіційно зареєстровано більше 160 000 чоловік з вірусом імунодефіциту. 

Пропонуємо переглянути буктрейлер на книгу Світлани Талан "Коли ти поруч".

Брати наші менші...

 

Брати наші менші...

 «Ми у відповіді за тих, кого приручили»
Антуан Де Сент-Екзюпері

 Щороку 30 листопада у багатьох країнах відзначається Всесвітній день домашніх тварин.  З давніх часів людина приручає тварин, дружить з ними і багато  чому у них навчається. Бібліотекарі  пропонують для читачів інформаційний колаж.

Що може бути спільного між пластиліном, фруктовим морозивом та... ластами???А те, що всі ці відомі і звичні нам речі були винайдені дітьми! Адже вони здатні бачити та сприймати навколишній світ інакше, не так, як ми - дорослі. Тому часом здатні вразити нас своїми творіннями й винаходами. Пропонуємо вам подивитися інформаційний калейдоскоп "Винаходи, які придумали діти", і можливо, здивуватися тому, що відомі всім предмети придумали саме вони.

                             Винаходи, які придумали діти

Що може бути спільного між пластиліном, фруктовим морозивом та...  ластами???

А те, що всі ці відомі і звичні нам речі були винайдені дітьми! Адже вони здатні бачити та сприймати навколишній світ інакше, не так, як ми - дорослі. Тому часом здатні вразити нас своїми творіннями й винаходами.  Пропонуємо вам подивитися інформаційний калейдоскоп "Винаходи, які придумали діти", і можливо, здивуватися тому, що відомі всім предмети придумали саме вони.

Ласти для плавання

Перші прилади для плавання винайшов Бенжамін Франклін. У 1718 році майбутній політик, якому на той момент ледве виповнилося 12 років, з’явився на пляжі з двома незвичайними предметами, що були зроблені з дерев'яних дощечок та нагадували риб’ячі плавники. Незважаючи на глузування товаришів, Франклін в цей день плавав набагато швидше за своїх однолітків. 

 Шрифт Брайля

 У 1824 році 15-річний французький підліток Луї Брайль, який з 5 років був сліпим, розробив рельєфно-крапковий тактильний шрифт, за допомогою якого розпізнавати символи можна було одним дотиком пальця. За його основу він взяв «нічний шрифт» капітана артилерії Шарля Барбьє, який використовувався військовими того часу для читання донесень в темряві. Сьогодні шрифт Брайля адаптований для безлічі мов і є безцінним інструментом навчання та комунікації 

незрячих людей. 

Пластилін

Своєю появою пластилін завдячує улюбленій онучці Клео Маквікера - засновника фабрики Kutol, яка виготовляла спеціальну клейку субстанцію, якою чистили шпалери від вугільного пилу. Саме з цим в'язким матеріалом дуже любила грати онука Клео – дівчинка із задоволенням ліпила з нього різноманітні фігурки. Вона попросила дідуся трохи підкоригувати «іграшку», додавши до її складу мигдалеву олію та кольорові барвники. На виході вийшов той самий пластилін, який сьогодні використовують, мабуть, у всіх дитячих закладах світу. 

Щоправда, патенти на винахід отримали зовсім інші люди, а як звали онучку Клео Маквікера ніхто навіть не знає. 

Фруктовий лід (морозиво)

У 1905 році 11-річний американський хлопчик Френк Епперсон випадково залишив на ґанку будинку склянку з содовою водою і дерев'яною паличкою, якою він розмішував напій. Вночі температура на вулиці опустилася нижче нуля, і вранці Френка чекав сюрприз. Підставивши склянку під струмінь гарячої води, Епперсон отримав шматочок кольорового льоду на паличці, який виявився настільки смачним, що Френк відразу похвалився випадковим винаходом перед друзями. Запатентований і представлений широкій публіці продукт був через 18 років.

Електрична гірлянда на ялинку

Альбертові Садакке було 15 років, коли він вирішив, що зимі не вистачає фарб. Він ніяк не міг зрозуміти, чому ялинку в будинку прикрашають справжніми свічками, а не електричними лампами, як для освітлення на вулиці. Вирішуючи цю проблему, він замкнув ланцюжок лампочок у єдину сітку, створивши щось, що у сучасному понятті й стало електричною гірляндою. Сталася ця подія у 1917 році. Саме з цього моменту на ялинках почали з'являтися доступні гірлянди, які замінили небезпечні свічки. Батьки Альберта вклали всі гроші у його винахід, на якому через кілька років заробили цілий статок. А люди розфарбували зиму на всі кольори веселки.

Діти винайшли ще багато чого цікавого. Тож давайте можливість дітям творити, досліджувати та винаходити. І пам'ятайте - яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку.