29 січня, Україна відзначає та вшановує пам’ять героїв Крут, які боролися
та загинули за вільну Україну.
В цей день для користувачів
бібліотеки був проведен відео –реквієм «Крути: і сум, і
біль, і вічна слава»
В читальному залі оформлена книжкова виставка «Герої Крут - наша слава,наша історія».
День Соборності — свято
України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту
возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної
Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День соборності
відзначається з 1999 року.
«В єднанні сила і міць держави» під такою назвою пройшла Година державності
в школі №4, яку спільно підготували і
провели бібліотекарі бібліотеки – філії №2 і шкільний бібліотекар.
Діти із захопленням слухали
розповідь бібліотекаря про боротьбу
українського народу за соборність своїх земель,
бо це одна із важливих сторінок нашого минулого. Відповідали на
запитання вікторини «Державна символіка України» та «Українські
страви», взяли участь в конкурсах «Народні
свята», «Закінчити прислів’я та приказку». Дуже активно діти приймали
участь у флеш – мобі «Я - українець». Для всіх присутніх
була
організована тематична
книжкова виставка – інсталяція «Соборна мати Україна – одна на всіх, як
оберіг».
Учасники заходу не тільки прослухали історію виникнення свята – Дня
Соборності України, а й створили паперовий ланцюг єдності, на якому написали
побажання для своєї країни.
Дякуємо за співпрацю директору НКВ «Гімназія»
- загальноосвітній школи І – ІІІ ступенів №4 Пудич В.В., педагогу організатору Грицаєнко К.О., класним керівникам 3 - 4
класів Сергієнко Т.І., Мацак О. Б., Ексар С. О., Савченко Т. В., зав. шкільною бібліотекою
Пілявській О. В.
За «Меланку» вбирається парубок, що вміє «штуки викидати» − добре жартує. «Меланка» має свій «почот», сама не ходить!
Ватага рухається селом з жартами, вигуком, сміхом. «Циганка» пристає ворожити, «циган» − коні міняти, «коза» грає на скрипці, а «журавель» − найвищий парубок у селі − вибиває в бубон. Діти юрбами бігають за парубочою «Меланкою», та й старі не раз вибігають на вулицю, щоб подивитись на веселу компанію… Хай смачна кутя удасться
В дохристиянську епоху 25 грудня (або 6 січня) в Римській імперії відзначалося язичницьке свято Сонця. Християни прагнули витіснити це поширене свято. Перші згадки про святкування народження Христа з`явилися у середині ІV століття.
Переддень Різдва традиційно відмічають вдома або в церкві. Вдень господині готують страви та прибирають хату, щоб на Різдво було чисто. Всі роботи проводять до першої зірки на небі. До того часу їсти не можна - годують лише дітей.
Після появи першої зорі на небі на стіл накривають вечерю з 12 страв. Оскільки цього дня ще триває піст, на столі не має бути м`ясної та молочної їжі і яєць. Алкоголь також під забороною - замість нього п`ють узвар. Перелік страв не строгий і визначається за бажанням господарів. Але обов`язковими на столі є кутя, узвар та вареники з грибами чи капустою. Часто також готують грибний суп, пісний борщ, смажену картоплю, тушковану капусту, голубці з кашею. Риба в цей вечір дозволена - на стіл подають солоного оселедця або заливне.
Першим за стіл має сідати хазяїн дому. За стіл обов`язково сідає вся родина. Додому запрошують бабусь та дідусів. Ходити в гості цього дня не прийнято. Перед тим, як почати їсти, голова сім`ї підкидає ложку куті до стелі. Якщо кілька зернят прилипне - рік буде врожайним. На стіл також ставлять тарілки для померлих родичів і для тих, кого зараз немає вдома.
