ВІРТУАЛЬНИЙ ЕСТЕТ - ТУР "ТОП - 10 НАЙКРАЩИХ МУЗЕЇВ СВІТУ"

Ви коли-небудь хотіли відвідати Лувр у Парижі чи побачити картини Ван Гога? Безліч провідних світових музеїв не лише публікують в інтернеті твори зі своїх колекцій, а й використовують технологічний прогрес, щоб запропонувати неймовірні віртуальні екскурсії власними залами. Рейтинг десяти найкращих музеїв світу, які можна відвідати онлайн, склали на Top10.com.

Протягом останніх кількох років більше тисячі музеїв та культустанов співпрацювали з Google, щоб зробити частину своїх виставок доступними онлайн на порталі Google Arts & Culture. Для цього використали технологію панорамного огляду на 360 градусів. Портал дозволяє здійснювати пошук творів мистецтва, збільшувати та переглядати їх у високій якості та формувати свої віртуальні колекції.  Для тих, хто хоче глибше зануритися у колекції, музеї пропонують розширені варіанти на своїх сайтах.

1. Британський музей

Британський музей демонструє предмети, що охоплюють період приблизно 2 мільйони років, від зорі людської культури до сьогодення. Екскурсія по музею пропонує перегляд тисяч предметів у залах музею, а також знімки деяких експонатів, які можна збільшити та переглянути детальніше. Британський музей також має окрему онлайн-колекцію “Музей світу”, де представлені твори містять звукові пояснення.

2. Музей сучасного мистецтва

Коли він відкрився на Манхеттені в 1929 році, MoMA був першим у світі музеєм, присвяченим сучасній ері. Музей прагне залишатися на передовій, тому пропонує велику кількість колекцій для ознайомлення в Інтернеті. Вибір музею в Google Arts & Culture є досить обмеженим, однак його власний сайт є досить обширним, на ньому представлені десятки тисяч сучасних мистецьких творів, які зараз експонуються в музеї або з минулих виставок.

3. Смітсоніан

Невелика кількість десятків музеїв Смітсонівської інституції представлена ​​віртуальними турами Google Arts & Culture, включаючи Національну галерею портретів, Американський музей мистецтв, Музей природознавства та деякі інші. На власному веб-сайті музею розмістили значно більше творів, ніж у Google Arts & Culture

4. Лувр

Лувр – один з найвідоміших та відвідуваних музеїв мистецтв на планеті, і хоча його Інтернет-пропозиція може бути не такою могутньою, як у деяких інших музеїв, все ж можна переглянути досить багато його творів, не виходячи із власного будинку. Музей не відображає предмети в панорамному стилі Google Arts & Culture. Однак ви можете практично дослідити основи музею, де є кілька вражаючих статуй та витворів мистецтва. Для панорамного виду інтер’єру музею вам доведеться зайти на власний веб-сайт Лувра, де доступно кілька віртуальних екскурсій. Однак навігація не така плавна, як навігація Google. Ви також можете знайти певні предмети на сайті Лувра, однак багато описів лише французькою мовою.

5. Музей мистецтв Метрополітену

Ця шанована пам’ятка Нью-Йорка має дуже респектабельний показ у Google Arts & Culture за допомогою віртуальної екскурсії, яка дозволяє вам прогулятися по залах музею, ніби ви там, і кількома сотнями експонатів – від картин до історичних модних творів. Багато предметів містять аудіо описи, доступні через зовнішнє посилання на власний веб-сайт музею, на якому вражає близько 450 тисячпредметів.

6. Гуггенхайм

Гуггенхайм не пропонує величезної кількості творів на Google Arts and Culture, однак у творах, які вони пропонують, є зовнішні посилання на власний веб-сайт, де є багато інформації. Сучасні художники, які входять до Глобальної художньої ініціативи музею UBS Map, також записали відеоролики про своє мистецтво.

7. Галерея Уффізі

Віртуальний тур цієї італійської галереї – мрія для прихильників ренесансного мистецтва. Він легко навігується, а передпокої галереї рясніють статуями та картинами. У галереї є порівняно мало предметів у Google Arts & Culture, але вони є одними з найвідоміших у світі творів, також до кожного є вражаюча кількість інформації.

8. Амстердамський музей Rijksmuseum

Вас цікавить мистецтво Нідерландів та голландський Золотий вік? Rijksmuseum – це не лише головне джерело такого мистецтва, він також є найбільш широко представленим музеєм будь-якого виду в Google Arts and Culture. Маючи в своєму розпорядженні понад 150 тисяч предметів, включаючи твори Рембрандта та Вермеера, ви можете отримати повну освіту з історії мистецтв Голландії зі свого комп’ютера. Навігація з вулиці на приголомшливі приміщення музею також є одним з найбільш вражаючих з будь-якого музею. Жоден інший музей не сприйняв можливостей Google Arts and Culture більше, ніж Rijksmuseum.

9. Музей Гетті

Віртуальне дослідження цього музею в Лос-Анджелесі, здавалося б, нескінченне. Тут більше 15 тисяч предметів для ознайомлення, описи творів є одними з найкращих, а до деяких також є аудіо пояснення. Пропонують якісний 360-градусний панорамний вигляд експонатів. Єдина прикрість – панорамні види не поширюються назовні до садів музею та безпрецедентного виду на Лос-Анджелес – “місто ангелів”.

10. Музей Ван Гога

Цей музей Амстердаму розміщує найбільшу колекцію творів  постімпресіоністського майстра. Панорамний вид на музей хороший, проте описи, що супроводжують картини, мінімальні. Віртуальна екскурсія музею Ван Гога більше орієнтована на тих, хто знайомий з його роботою, ніж першокласників, які прагнуть дізнатися про його техніку та історію. Існує зовнішнє посилання на сторінку музею на YouTube, де викладені відеопояснення деяких його найвідоміших творів.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ "ВЕЛИЧНА І ТРАГІЧНА ІСТОРІЯ"

 

 У неділю, 17 травня, в Україні відзначали  День пам’яті жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Традиційно в День пам’яті жертв політичних репресій по всій країні відбувається покладання квітів до пам’ятних знаків, а також проходять жалобні віче і церемонії.

ТІЛЬКИ РОДИНА , ЯК ВІЧНА ЗЕРНИНА /РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ТІЛЬКИ РОДИНА , ЯК ВІЧНА ЗЕРНИНА

РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Для дорослих та юнацтва

(ДО ДНЯ СІМ'Ї)

Сімейне читання — це не  просто читання дітям. Це традиційно дорослий відпочинок, до якого діти допускаються лише у міру зростання. Традиції такого спільного читання благотворно впливають на всю родину. Тому що сімейне читання, яке передбачає спілкування родини, виникнення і зміцнення невидимих чудесних духовних зв'язків між людьми, має неповторний бібліотерапевтичний ефект. Чудові традиції сімейного читання служать лікуванню неврозів, котрі розвиваються, як правило, також в родині. Можемо зауважити, що сьогодні молодь цікавиться зовсім іншим, читає інше, і що читацькі інтереси батьків і дітей, не кажучи про дідусів, не співпадають. Але так було завжди, та поки існували традиції сімейного читання, подібні неспівпадіния якось улагоджувалися. Старші члени родини звертали увагу молодших на книги, котрі запам'яталися і полюбилися їм в дитинстві і в юні роки, і часто ці улюблені книги зберігалися в домашній бібліотеці. Домашні бібліотеки збирали усією сім'єю, обговорюючи необхідність кожного придбання. Книги передавалися з покоління в покоління як реліквії і від багаторазового перегортання зношувалися, тому що їх сторінки, які особливо сподобалися, перечитувалися багато разів. Так відбувалося велике навчання не тільки грамотній мові та письму, а й «грамоті душі».

Яскраві автори-прозаїки останнього десятиліття, початку ХХІст. – Володимир   Яворівський, Анатолій   Погрібний, В’ячеслав   Медведь, Валерій  Шевчук, Ірен  Роздобудько,  Юрій  Андрухович,  Оксана  Забужко та  Сергій  Жадан  творять  на ниві поезії та прози.  А скільки  молодих  яскравих імен: Любко Дереш, Ірена Карпа, Кузьма  Скрябін, Андрій  Кокотюха, Сашко Ушкалов  та  багато  інших. Це  свідчить  про  те, що  новітня  література  зараз бурхливо розвивається і притягує нові таланти, які  вносять свою  енергію в духовну течію нації.

-        Забужко, О. Сестро, сестро. / Оксана Забужко. – К.: Факт, 2004. – 238с. (821’06(477) З-12).

      Покоління  Оксани  Забужко – це  справді  свободне покоління в українській історії. Парадокс прози письменниці, серед інших ознак і якостей, полягає в тому, що у ній чоловіче, мужське  подається, як правило, з не меншою  художньою  чутливістю, ніж жіноче. Жіноче тут – у пронизливому  ліризмі самої оповіді. Твори  Оксани  Забуж-ко   «Сестро, сестро»,   «Дівчатка»,  «Казка про калинову сопілку», «Я, Мілена» та ін. вже встигли завоювати любов читачів і визнання критиків в Україні та за кордоном.

-        Матіос, М. Нація. / Марія Матіос. – Львів ЛА «Піра-міда», 2007. – 256с. (821’06(477) М33).

      Марія  Матіос – найвідоміший  сучасний  поет, прозаїк  і  публіцист. За визначенням критиків є одночасно «гранд - дамою сучасної української літератури» і «чортиком, що вискочив із табакерки».

      Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 р. на Буковині. Гуцулка до  мозку  кісток. Фанатка  своєї  родини, рідного  слова і домашньої  кухні. В  літературі – велика   страждальниця, фантазерка, поміркована авнтюристка і містифікаторка.

      Любить  вирощувати  квіти, вигадувати, ходити  босоніж. Забобонна. Зневажає  лінивих чоловіків. Не визнає  жодних авторитетів і  вчителів, окрім  своїх  батьків. Автор  7  поетичних  та 8 прозових книжок.

      Відомі  такі  збірки поезій: «З трави і листя»(1982), «Вогонь жи-виці»(1986), «Сад  нетерпіння»(1995), «Десять  дек  морозної  води» (1996), «На Миколая»(1996),  «Жіночий аркан»(2001), «Жіночий аркан  у  саду  нетерпіння» (2007). Поезії   перекладено  англійською, японською, румунською, китайською, сербською та російською мовами.

      Велику  популярність  отримала  книга новел «Нація», яку перекладено польською та російською мовами.

      Живе  і працює в Києві. Одна з найпрацьовитіших і найпопулярніших письменниць України Марія Матіос пропонує читачам своєрідну  «скриньку  Пандори» - збірку   «Нація». Споконвічні,  майже  апокаліптичні  дилеми  життя  і смерті, честі  безчестя, любові-ненависті  під  її  пером  творять  неповторну  ауру  Слова, Філософії  та Пристрасті.

      Генетично  творчість  Марії  Матіос є суто українською, та звертається  вона  до того, що найбільш  людське – потреби   свободи  й  почуття безпеки, права  на  щастя й вільний вибір. Герої «Нації» понад усе хочуть  зберегти гідність. А гідність не має  національності, як – за словами  письменниці, не  має її кров. Письменниця не ство-рює чорних і білих  персонажів. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії – недоговореності. І це чергова феноменальна риса цієї літератури. Ніхто не є однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно  кришталевий. А над  цим  клубком  людських  пристрастей і конфліктів, немов у античній трагедії висить безжальний фатум, який  прирікає  людей  на  довгу, несправедливу  та  апріорі  програшну  боротьбу. Тому  подібно  античній трагедії  «Нація» викликає в нас співчуття і страх. Співчуття, бо нещастя  сталося з  не-винною людиною. Страх, бо з кожним може статися те саме.

-         Матіос, М. Солодка Даруся. / Марія Матіос. – Львів: ЛА «Піраміда», 2007. – 188с. (821’06(477) М33).

      Найвідоміший і найпопулярніший  роман Марії Матіос «Солод-ка Даруся» справедливо назвали «трагедією, адекватною історії ХХ століття», а саму Дарусю – «образом майже біблійним».

      У цій драмі  «на три життя» немає  нічого  однозначного: ні персонажів, ні  обставин, ні розв’язки. В романі немає епохальних  людей чи подій, позитивних  чи  негативних  героїв, але, як стверджує критика, «коли читаєш цю книгу, болить серце».

      Саме сімейна сага, чим насправді є «Солодка Даруся», витворює  правдивий  дух   минулої  епохи, «родимі знаки» якої  дотепер заважають частині сучасного суспільства сприймати українську історію без  купюр, цензури  й  дратівливості. Але  катарсисами  такого звучання, які пропонує Марія Матіос у цьому романі, вимірюється сутність людських поривань, справжної любові, а також людської природи загалом.

     Намагання письменниці «поправити всесвітню несправедливість  любов’ю» (за Лесею Українкою) чи «здолати людство шляхетністю   душі» (за  Ніцше)створюють галерею художніх образів і символів, що дуже точно вписуються в споконвічні цінності людського духу, уявлень про мораль та порядність.

      Глибокий  психологізм, складний  сюжет  за принципом «реверсу»  та розкішна мова створюють  надзвичайно привабливе  прозове полотно.

-        Скрябін, К. Я, «Побєда» і Берлін. / Кузьма Скрябін. – Харків: Фоліо, 2006. – 223с. – (Графіті). (821’06(477) С45).

      Ця книжка – літературний  дебют відомого українського співака Андрія  Кузьменка (Кузьми), лідера  групи  «Скрябін». До  збірки увійшли дві повісті, а також тексти  відомих  пісень  групи. Перша  повість – «Я, «Побєда» і Берлін» - проникнута  яскравим  почуттям гумору, веселим  настроєм  і, напевне, розсмішить навіть дуже серьйозних читачів. Події відбуваються навколо старого і пошарпаного автомобіля  марки «Побєда», на  якому  Андрій зі своїм другом Бар-дом  подорожують  до столиці  Німеччини. Друга повість – «Місто,

в якому  не  ходять гроші» - зовсім інша за жанром. Це невесела  історія  про  дівчину Алісу, яка через збіг обставин  опинилася у жахливому   місті, де  панують  людоненависництво, нечувана  жорстокість і нелюдські порядки,  місті, з якого немає дороги назад…

-  Улицкая, Л. Искренне Ваш Шурик. / Л.Улицкая. – М.:

Изд-во Эксмо, 2007. – 448с. (821’06(470)У48).

  Роман Людмилы Улицкой «Искренне Ваш Шурик», подтвердив ее талант романиста, показал и новизну романной формы, которой никто не ожидал от «генератора сентиментального». Улицкая  адаптирует  классическую  романную  форму  к  современным привычкам «легкого потребления», переводит ее на язык сегодняшней культуры. Иными словами, если ее «женский роман» и «продвинут», то в сторону жанровой архаики. Люди с тонкими чувствами обречены  на вымирание, автор их жалеет, но «антисентиментальной» насмешки …практически не скрывает. Сентиментальное редуцируется к биологическому, к волнению гормонов, а не души, и чем сильнее бурлят гормоны, тем спокойнее душа. Улицкая умышленно издевается над собственным ранним сентиментализмом, имеющим корнив ХIХв., а внутри романа последовательно опровергает те чувства,которые сама же генерирует у читателей, и в этой эмоциональной динамике новизна ее отношения и к персонажам, и к читателям.

Браун, Д. Код да Винчи. / Дэн Браун. – М.: АСТ; К.: ЗАО «НКП», 2005. – 542с. (821(4/9) Б87).

      Дэн Браун – известнейший американский журналист и писатель. Его  книги  переведены  на  30 языков, а последний  роман «Код да Винчи» стал супербестселлером  десятилетия. В США менее чем за год продано свыше 8 000 000 экземпляров.

      Секретный код скрыт в работах Леонардо да Винчи… Только он поможет найти христианские святыни, дающие немыслимые власть и могущество…

      Ключ к величайшей тайне, над которой человечество билось веками, наконец-то может быть найден…

Коэльо, П. Алхимик. / Пауло Коэльо. – К.: «София», 2004. – 208с. (821(4/9) К76).

      Пауло Коэльо – в наше время самый популярный писатель в мире.

      «Алхимик» совсем не похож на «Чайку Джонатана» или «Иллюзии» Ричарда Баха, еще меньше похож он на «Маленького принца» Экзюпери, но почему-то трудно не вспомнить сказки-притчи, когда  хочешь  сказать  что-то  об  «алхимике». Это притча именно для нашего времени, и не зря «Алхимик» - любимая книга сильных  мира  сего и  простых  людей  в  117 странах мира.

  «Добиться  воплощения  своей  судьбы – это  единственная подлинная обязанность человека…

      Все  люди, пока они еще  молоды, знают свою судьбу… Но с течением времени таинственная сила принимается их убеждать в том, что  добиться  воплощения их судьбы невозможно.

      Сила  эта  кажется  недображелательной, но  в действительности она  указывает  человеку  на то, как воплотить свою судьбу. Она готовит дух и его волю. На этой планете существует одна великая истина: когда  ты  по-настоящему  чего-то  желаешь, ты  достигнешь этого, ведь  такое  желание  зародилось  в  душе Вселенной. И это и есть твое предназначение на Земле». 

Бажаємо приємного сімейного читання!