Тому вважається, що нібито сови знають те, що людям знати не дано.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі майстер-клас з природніх матеріалів " Мудра сова"
Щороку у світі відзначається Міжнародний день "Білої тростини"- символу незрячої людини. "Толерантність.Рівноправність.Інтеграція"- головні слова Міжнародного дня білої тростини.Цей день відзначається в багатьох країнах світу. Союзи сліпих намагаються в цей день спільно зі зрячими проводити відповідні акції, спрямовані на посилення інтеграції незрячих в суспільство.
Для любителів всього незвичайного і незвіданого сучасна фантастика - дивовижна й захоплююча. Таємничість, страх, містика, пригоди й навіть загадкові дива - усе це притаманне сучасній фантастиці.
Фантастика - один із найпоширеніших жанрів сучасної літератури, що постійно користується популярністю у користувачів різного віку. Фантастична література досить багатогранна: космічна, наукова, або написана у формі роману жахів.
Фантастика не тільки цікава, але й корисна. Читання літератури фантастичного жанру формують образне мислення, розширюють кругозір.
У другії половині XIX століття зароджується наукова фантастика, яка
зображає реальний світ, якимось чином змінений наукою. Її засновниками є
ЖульВерн («П'ять тижнів на повітряній кулі», «Подорож до центру Землі», «Із
Землі на Місяць», «Двадцять тисяч льє під водою», «Таємничий острів»,
«Робур-Завойовник») і Герберт Веллс («Машина часу», «Війна світів»,
«Невидимець»).
Твори наукової фантастики нерідко пророкують і спрямовують
науково-технічний прогрес, надихаючи науковців та винахідників. Твори класиків
фантастики завжди мали певну пророчість — Жуль Верн передбачив посадку на
Місяць і появу субмарин, Герберт Веллс — польоти, Олексій Толстой — лазер, а
Станіслав Лем — електронні книжки.
Для любителів всього
незвичайного і незвіданого сучасна фантастика - дивовижна й захоплююча.
Таємничість, страх, містика, пригоди й навіть загадкові дива - усе це
притаманне сучасній фантастиці.
Поза всяким сумнівом,
читання фантастичної літератури допомагає розвиватися, ставати креативними і
харизматичними. І навіть долати труднощі, справлятися зі стресами повсякденного
життя.
Читайте найцікавіші книги фантастів! Насолоджуйтесь захоплюючими сюжетами!
Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак.
Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з її іконою. Крім того, з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості Президент Украъни Петро Порошенко встановив інше свято – День захисника України, яке також сбуде відзначатися в цей день.
Сьогодні, 13 жовтня, напередодні Дня українського козацтва , захисника України та святої Покрови в нашій бібліотеці – філії №2 підготовлена книжково – ілюстративна виставка для широкого кола читачів «Степ та воля – козацька доля».
8 октября 1871 года в Полтавской губернии в семье потомственного казака Максима Поддубного родился будущий шестикратный чемпион мира по борьбе Иван Поддубный.
Иван Поддубный не раз говорил,
что человеком, сильнее него, был только его отец.
Мать Ивана Анна происходила из
старинного казацкого рода, славившегося своим долголетием. Говорят, дед Ивана
по линии матери, бывший солдат, отслужив в армии четверть века, дожил до 120
лет.
Сам Иван с детства был приучен
к работе по хозяйству. В выходные дни пел в церковном хоре.
Желая жениться на дочери
зажиточного селянина, Елене Витяк, Иван поехал на заработки. Работал грузчиком
в Севастополе. Но позже узнал, что Елену выдали замуж за богача.
Затем судьба свела Ивана с
двумя учениками мореходных классов Антоном Преображенским и Василием Васильевым
– спортсменами, любителями тяжелой атлетики.
Иван решил серьезно тренироваться.
За свою
карьеру Иван Поддубный посетил 50 городов в 14 странах на четырех континентах;
Отец Ивана
бросал на телегу пятипудовые мешки и легко гнул подковы;
От матери
Ивану Поддубному достался исключительный музыкальный слух;
В 17 лет
Поддубный с легкостью пригибал к земле быка за рога;
За 40 лет
Поддубный не проиграл ни одного чемпионата;
Иван вел здоровый
образ жизни. Он никогда в жизни не употреблял алкоголь и не курил;
Ивану Поддубному предлагали
просто астрономические суммы за поражение, но он отвечал категорическим
отказом.
В 1927 году Иван Поддубный получил титул самого красивого человека в США. За это он должен был получить денежное вознаграждение в размере 500 000 долларов США. Однако предварительно ему следовало принять американское гражданство. Иван отказался.
Иван Поддубный собирался
жениться на девушке-гимнастке из своего цирка. Однако незадолго до их свадьбы
Мария сорвалась из-под купола цирка и разбилась насмерть. Иван очень тяжело
переживал эту трагедию, даже хотел бросить работу в цирке;
Провожая Поддубного в
Севастополь на заработки, его отец сказал: “Помни, Иван, что рода ты отцовского
и материнского – казацкого, запорожского, и казаку честь дороже матери, дороже
отца родного. Запомни, Иван, если продашь честь – не сын ты мне, и я не отец тебе”.
Иван Поддубный был ростом 184
см и весил 118 кг.