Толерантність як запорука людяності

Толерантність як запорука людяності

До Дня толерантності пропонуємо огляд літератури.

 

Люсі-Мод Монтгомері "Енн із Зелених Дахів"

 

Люсі-Мод Монтгомері "Енн із Зелених Дахів"

 Книжки канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. "Енн із Зелених Дахів" - початок циклу, що складається з 8 книг. До вашої уваги буктрейлер по даній книзі.

У РІДНІМ СЛОВІ ЦІЛИЙ СВІТ /ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ/

День української писемності та мови - свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". 

Існує  традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей в школу, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині в навчанні. 

У День української писемності та мови на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. 

Мій улюблений літературний герой

Кожен з нас, хто любить читати книги,  має свого улюбленого літературного персонажа.  Саме на цю тему і пропонуємо вам подивитись віртуальну мандрівку! 

Жовтень нашого визволення /28 жовтня відзначається День визволення України від нацистських загарбників/

Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від нацистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 76 річницю.

Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від нацистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні». В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від  дій окупантів.

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки.

Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

Під час Другої світової війни (1939-1945) на території України точилися битви, багато з яких мали особливо важливе значення для звільнення Європи від нацизму і безпосередньо впливали на перебіг бойових дій. Перші населені пункти нашої держави в районі Східного Донбасу радянські війська звільнили від нацистської армії в грудні 1942 року.

23 серпня 1943 року було звільнено Харків, у вересні-жовтні цього ж року відбувалася одна з найбільших військових операцій у світовій історії – битва за Дніпро, кульмінацією якої стало вигнання нацистів з Києва.

Закінчила цей етап війни Східно-Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944-го радянські війська визволили Ужгород, а 28-го вийшли на сучасну західну межу України. Всього в 1943–1944 роках Збройні сили СРСР провели на території УРСР 15 наступальних операцій, у них було задіяно до половини всіх радянських сил – понад 2,3 млн осіб.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

 Для збереження історичної пам’яті написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу!

До вашої уваги працівники нашої бібліотеки підготували перегляд літератури «Жовтень нашого визволення».

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і мужність сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

24 жовтня День Організації Об’єднаних Націй.

 24 жовтня День ООН – це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН. Пропонуємо вашій увазі інформаційний дайджест про діяльність ООН.

МИСТЕЦТВО БОНСАЙ

 

Неймовірно! Уявіть лише собі столітнє дерево, яке сягає заввишки…30 сантиметрів!
Створення такої крихітки вимагає великої праці і знань.
Бонсай ( японською – «рослинка на таці») – мистецтво вирощування карликових дерев у невеликих горщиках і в уявленні японців символізує Дерево Життя та нерозривно поєднаних з ним Великих Гір та  Землі. Чаша – це вмістилище знань сокровенних таїн Природи, а стовбур та окремі гілки є частинами єдиного цілого.
Традиція бонсай народилася у Стародавньому Китаї близько 4 тисяч років тому. За часів Середньовіччя культура вирощування крихітних дерев у невеличких ємкостях поширилася у Японію. Там це перетворилося на справжнє мистецтво.
На початку ХVII століття бонсай стає національною гордістю Японії. Сформувалися різноманітні стилі, які визначилися особливими техніками вирощування і формування дерев.
Існує багато стилів бонсай. Але виділяють п`ять основних видів.
Перша група – це вічнозелені дерева, які радують своєю красою цілорічно. У другій групі – дерева весняного квітування. Третя та четверта групи привабливі влітку та восени. А от п`ята група – це рослини з особливою та оригінальною формою стовбура та гілок, і вони абсолютно не мають листя.
Розміри бонсай бувають різними. Є великі – заввишки до 130 см, середні – до 60 см. А є й мініатюрні не вище 10 см.
Кожен вибирає собі до вподоби саме свій стиль бонсай – неповторний й унікальний маленький 

Більше дізнатися про це мистецтво ви можете:
Мистецтво бонсай //Яблунька. – 2020. – № 1. – С. 20 – 21