Буктрейлер на книгу Світлани Талан "Коли ти поруч"

                                                

СНІД — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.

1 грудня 1988 році була вперше відзначена дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року.

     Українська сучасна   письменниця, дипломант престижного літературного конкурсу «Коронація слова», Світлана Талан розповіла драматичну історію, яка ... може статися з кожним із нас. 

Зараз близько 40 мільйонів людей у всьому світі живуть зі смертельною недугою, названим «чумою ХХ століття». В Україні офіційно зареєстровано більше 160 000 чоловік з вірусом імунодефіциту. 

Пропонуємо переглянути буктрейлер на книгу Світлани Талан "Коли ти поруч".

Брати наші менші...

 

Брати наші менші...

 «Ми у відповіді за тих, кого приручили»
Антуан Де Сент-Екзюпері

 Щороку 30 листопада у багатьох країнах відзначається Всесвітній день домашніх тварин.  З давніх часів людина приручає тварин, дружить з ними і багато  чому у них навчається. Бібліотекарі  пропонують для читачів інформаційний колаж.

Що може бути спільного між пластиліном, фруктовим морозивом та... ластами???А те, що всі ці відомі і звичні нам речі були винайдені дітьми! Адже вони здатні бачити та сприймати навколишній світ інакше, не так, як ми - дорослі. Тому часом здатні вразити нас своїми творіннями й винаходами. Пропонуємо вам подивитися інформаційний калейдоскоп "Винаходи, які придумали діти", і можливо, здивуватися тому, що відомі всім предмети придумали саме вони.

                             Винаходи, які придумали діти

Що може бути спільного між пластиліном, фруктовим морозивом та...  ластами???

А те, що всі ці відомі і звичні нам речі були винайдені дітьми! Адже вони здатні бачити та сприймати навколишній світ інакше, не так, як ми - дорослі. Тому часом здатні вразити нас своїми творіннями й винаходами.  Пропонуємо вам подивитися інформаційний калейдоскоп "Винаходи, які придумали діти", і можливо, здивуватися тому, що відомі всім предмети придумали саме вони.

Ласти для плавання

Перші прилади для плавання винайшов Бенжамін Франклін. У 1718 році майбутній політик, якому на той момент ледве виповнилося 12 років, з’явився на пляжі з двома незвичайними предметами, що були зроблені з дерев'яних дощечок та нагадували риб’ячі плавники. Незважаючи на глузування товаришів, Франклін в цей день плавав набагато швидше за своїх однолітків. 

 Шрифт Брайля

 У 1824 році 15-річний французький підліток Луї Брайль, який з 5 років був сліпим, розробив рельєфно-крапковий тактильний шрифт, за допомогою якого розпізнавати символи можна було одним дотиком пальця. За його основу він взяв «нічний шрифт» капітана артилерії Шарля Барбьє, який використовувався військовими того часу для читання донесень в темряві. Сьогодні шрифт Брайля адаптований для безлічі мов і є безцінним інструментом навчання та комунікації 

незрячих людей. 

Пластилін

Своєю появою пластилін завдячує улюбленій онучці Клео Маквікера - засновника фабрики Kutol, яка виготовляла спеціальну клейку субстанцію, якою чистили шпалери від вугільного пилу. Саме з цим в'язким матеріалом дуже любила грати онука Клео – дівчинка із задоволенням ліпила з нього різноманітні фігурки. Вона попросила дідуся трохи підкоригувати «іграшку», додавши до її складу мигдалеву олію та кольорові барвники. На виході вийшов той самий пластилін, який сьогодні використовують, мабуть, у всіх дитячих закладах світу. 

Щоправда, патенти на винахід отримали зовсім інші люди, а як звали онучку Клео Маквікера ніхто навіть не знає. 

Фруктовий лід (морозиво)

У 1905 році 11-річний американський хлопчик Френк Епперсон випадково залишив на ґанку будинку склянку з содовою водою і дерев'яною паличкою, якою він розмішував напій. Вночі температура на вулиці опустилася нижче нуля, і вранці Френка чекав сюрприз. Підставивши склянку під струмінь гарячої води, Епперсон отримав шматочок кольорового льоду на паличці, який виявився настільки смачним, що Френк відразу похвалився випадковим винаходом перед друзями. Запатентований і представлений широкій публіці продукт був через 18 років.

Електрична гірлянда на ялинку

Альбертові Садакке було 15 років, коли він вирішив, що зимі не вистачає фарб. Він ніяк не міг зрозуміти, чому ялинку в будинку прикрашають справжніми свічками, а не електричними лампами, як для освітлення на вулиці. Вирішуючи цю проблему, він замкнув ланцюжок лампочок у єдину сітку, створивши щось, що у сучасному понятті й стало електричною гірляндою. Сталася ця подія у 1917 році. Саме з цього моменту на ялинках почали з'являтися доступні гірлянди, які замінили небезпечні свічки. Батьки Альберта вклали всі гроші у його винахід, на якому через кілька років заробили цілий статок. А люди розфарбували зиму на всі кольори веселки.

Діти винайшли ще багато чого цікавого. Тож давайте можливість дітям творити, досліджувати та винаходити. І пам'ятайте - яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку.

Щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. Сьогодні, напередодні дня пам’яті, ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.Голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.З метою вшанування пам`яті жертв Голодомору, виховання поваги до скорботних подій та історичного минулого України пропонуємо віртуальну виставку «Голодомор - трагедія українського народу», яка ознайомить користувачів бібліотеки з художніми і публіцистичними книгами, в яких розкривається тема Голодомору.

 Голодомор - трагедія українського народу

Щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. Сьогодні, напередодні дня пам’яті, ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.
З метою вшанування пам`яті жертв Голодомору, виховання поваги до скорботних подій та історичного минулого України пропонуємо  віртуальну виставку «Голодомор - трагедія українського народу», яка ознайомить користувачів бібліотеки з художніми і публіцистичними книгами, в яких розкривається тема Голодомору.

Такий різний Вінграновський

 

Такий різний Вінграновський

Микола Вінграновський відомий український письменник і поет-шістдесятник, актор, сценарист і кінорежисер. Та найбільше визнання Вінграновському принесли твори, написані для дітей. Діти для Вінграновського – не просто тема. Він з великою радістю писав для дітей і про дітей. З нагоди 85 річниці з дня народження письменника пропонуємо вашій увазі презентацію його творчості.

Не відцураймось, ні на мить... (09 листопада - День писемності та мови)

 

Не відцураймось, ні на мить... (09 листопада - День писемності та мови)

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця Він був письменником-агіографом,  основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Про преподобного Нестора Літописця знаємо чимало. Він народився 1056 року в Києві, в епоху постярославового просвітництва, книжності та будівництва храмів. Ймовірно початкову освіту здобув у Софійській школі, яку ще заснував князь Ярослав Мудрий. Працював у князівському скрипторії, мав безпосереднє відношення до збереження найбільшого спадку Руси - Ярославової бібліотеки. На літописну та агіографічну творчість печерського чорноризця великий вплив мало знамените "Слово про Закон і Благодать" мирополита Іларіона.

Українська мова і писемність зродились у сиву давнину. Ще задовго до Кирила і Мефодія, на терененах Північного Причорномор'я і Подніпров'я існувала хліборобська Трипільська цивілізація, представники якої задовго до Шумеру, Вавилону і Єгипту, мали перші ознаки протописемності: ідеографічне, піктографічне, логографічне письмо, рунічні знаки.

А ви знали що:
Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови. 

Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927 року в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету. 

 Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

 Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

Національний скарб - українська книга

 

Національний скарб - українська книга

Щорічно 9 листопада наша держава святкує День української писемності та мови. Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Українська мова – багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Багатство української мови виявляється в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.

До Дня української писемності та мови, пропонуємо вам ознайомитися з найкращими письменниками сучасної української літератури та їх творами, які читає весь світ.