пятница, 27 января 2017 г.

КРУТИ - НАША СЛАВА, НАША ІСТОРІЯ



29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути( у 18 км від станції Ніжин Чернігівської області) на лінії Москва – Бахмач – Київ відбувся нерівний бій сотні Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького. “Помічного куреня студентів січових стрільців” та чоти гайдамаків (всього 600 чоловік) з 4-х тисячним загоном більшовицької армії під командуванням колишнього царського жандармського полковника М.Муравйова, де полягло 300 студентів. Це був той самий Муравйов, який 29 січня видав  “Наказ по арміях №14”, де цинічно заявив: “Цю владу ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів...”.

У тому нерівному бою загинуло близько половини юних, ще необстріляних й незагартованих бійців. Серед полеглих був і командир студентського куреня сотник Омельченко. Проте їхня смерть не була марною. Опір під Крутами на кілька днів стримав окупацію Києва більшовицькою армією, що мало помітний вплив на успішне закінчення Берестейського договору. Не меншим було і моральне значення бою, що став символом жертовності, на якому виховувались покоління молоді.

В бібліотеці - філії №2 з учнями 8 класу школи №1 була проведена година пам'яті "Крути  -  наша слава, наша історія". Учні переглянули презентацію "Бій під Крутами" https://www.youtube.com/watch?v=Bd3t87R4Cd8.

Про трагічні події цих буремних часів старшокласникам ЗОШ№1 розповідали бібліотекарі,  була підготовлена  книжково-ілюстрована виставка «29 січня – День пам’яті Героїв  Крут».
Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях молоді.
Вірш П.Тичини “Пам’яті тридцяти”:

                       “На Аскольдовій Могилі
                         Поховали їх...
                         Тридцять мучнів-українців
                         Славних, молодих...

                         На Аскольдовій Могилі
                         Український цвіт!...
                         По кривавій по дорозі
                         Нам іти у світ.

                         На кого посміла знятись
                         Зрадника рука?
                         Квітне сонце, грає вітер
                         І Дніпро-ріка...

                         На кого завзявся Каїн ?
                         Боже, покарай!...
                         Понад все вони любили
                         Свій коханий край.

                         Вмерли в Новім Заповіті
                         З славою святих...
                         На Аскольдовій Могилі
                         Поховали їх..." 









Комментариев нет:

Отправить комментарий