Свята вечеря - це вечір 6 січня перед Різдвом Христовим. Це свято відзначається в родинному колі. Цього дня закінчується Різдвяний сорокаденний піст. На столі виставляють 12 пісних страв на честь 12 апостолів.В дохристиянську епоху 25 грудня (або 6 січня) в Римській імперії відзначалося язичницьке свято Сонця. Християни прагнули витіснити це поширене свято. Перші згадки про святкування народження Христа з`явилися у середині ІV століття. Переддень Різдва традиційно відмічають вдома або в церкві. Вдень господині готують страви та прибирають хату, щоб на Різдво було чисто. Всі роботи проводять до першої зірки на небі. До того часу їсти не можна - годують лише дітей.Після появи першої зорі на небі на стіл накривають вечерю з 12 страв. Оскільки цього дня ще триває піст, на столі не має бути м`ясної та молочної їжі і яєць. Алкоголь також під забороною - замість нього п`ють узвар. Перелік страв не строгий і визначається за бажанням господарів. Але обов`язковими на столі є кутя, узвар та вареники з грибами чи капустою. Часто також готують грибний суп, пісний борщ, смажену картоплю, тушковану капусту, голубці з кашею. Риба в цей вечір дозволена - на стіл подають солоного оселедця або заливне.Першим за стіл має сідати хазяїн дому. За стіл обов`язково сідає вся родина. Додому запрошують бабусь та дідусів. Ходити в гості цього дня не прийнято. Перед тим, як почати їсти, голова сім`ї підкидає ложку куті до стелі. Якщо кілька зернят прилипне - рік буде врожайним. На стіл також ставлять тарілки для померлих родичів і для тих, кого зараз немає вдома.У хаті під іконами ставлять - прикрасу із пшеничного чи житнього снопа, що символізує добробут та багатство. Вважається, що Ісус народився на сіні. На другий день різдвяних свят дідуха спалюють, а довкола нього колядують.Опівночі на Святвечір проводиться церковна служба. Відвідувати її заведено всією родиною. Вдома залишали залишки куті для померлих. Вночі діти та підлітки ходять по хатах колядувати, а також відвідують хрещених.

 Хай смачна кутя удасться

 Свята вечеря - це вечір 6 січня перед Різдвом Христовим. Це свято відзначається в родинному колі. Цього дня закінчується Різдвяний сорокаденний піст. На столі виставляють 12 пісних страв на честь 12 апостолів.

В дохристиянську епоху 25 грудня (або 6 січня) в Римській імперії відзначалося язичницьке свято Сонця. Християни прагнули витіснити це поширене свято. Перші згадки про святкування народження Христа з`явилися у середині ІV століття. 

Переддень Різдва традиційно відмічають вдома або в церкві. Вдень господині готують страви та прибирають хату, щоб на Різдво було чисто. Всі роботи проводять до першої зірки на небі. До того часу їсти не можна - годують лише дітей.

Після появи першої зорі на небі на стіл накривають вечерю з 12 страв. Оскільки цього дня ще триває піст, на столі не має бути м`ясної та молочної їжі і яєць. Алкоголь також під забороною - замість нього п`ють узвар. Перелік страв не строгий і визначається за бажанням господарів. Але обов`язковими на столі є кутя, узвар та вареники з грибами чи капустою. Часто також готують грибний суп, пісний борщ, смажену картоплю, тушковану капусту, голубці з кашею. Риба в цей вечір дозволена - на стіл подають солоного оселедця або заливне.

Першим за стіл має сідати хазяїн дому. За стіл обов`язково сідає вся родина. Додому запрошують бабусь та дідусів. Ходити в гості цього дня не прийнято. Перед тим, як почати їсти, голова сім`ї підкидає ложку куті до стелі. Якщо кілька зернят прилипне - рік буде врожайним. На стіл також ставлять тарілки для померлих родичів і для тих, кого зараз немає вдома.

У хаті під іконами ставлять - прикрасу із пшеничного чи житнього снопа, що символізує добробут та багатство. Вважається, що Ісус народився на сіні. На другий день різдвяних свят дідуха спалюють, а довкола нього колядують.Опівночі на Святвечір проводиться церковна служба. Відвідувати її заведено всією родиною. Вдома залишали залишки куті для померлих. Вночі діти та підлітки ходять по хатах колядувати, а також відвідують хрещених.