Олена Пчілка: перша жінка – 

борець за українську мову

   Перша жінка академік, перша жінка – борець за українську мову – Олена Пчілка (1849- 1930) – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була другою за рахунком.

 Отже Олена Пчілка:

 1. Першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок.

 2. Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку.

 3. Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.

 4. Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Дослідження Пчілки "Українське селянське малювання на стінах" стало повноцінною науковою роботою.

 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову. Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова "палкий", "променистий".

 6. Пчілка видала перший феміністичний альманах "Перший вінок" Олена Пчілка написала три феміністичні твори: "Товаришки", "За правдою", "Світло добра і любові".

 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову. Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома.

 8. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком. 

 

Я весь серед своїх героїв...

 

Я весь серед своїх героїв...

Віртуальна виставка до днів Михайла Коцюбинського

 

Талант, який дарує людям віру в любов

Талант, який дарує людям віру в любов

 

Йому довелося бути ковбоєм на ранчо, працювати в аптеці, служити в банку, потрапити до в'язниці. Він багато вистраждав, перш ніж  до нього прийшли багатство і популярність.

11 вересня минає 160 років від дня народження американського прозаїка О.Генрі (справжнє ім'я якого Вільям Сідней Портер). Пропонуємо переглянути відео, яке ми підготували до цієї події.

Та запрошуємо до нашої книгозбірні, аби ознайомитись з творами цього автора.

Феєрія кіно

 

Феєрія кіно

 

Щороку у другу суботу вересня відзначається День українського кіно - професійне свято працівників кінематографії.

 Історія українського кінематографа почалася у вересні 1896 року в місті Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс. 1930-й рік був ознаменований показом першого звукового фільму "Ентузіазм: Симфонія Донбасу" режисера Д. Вертова.День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року в Києві, другий Президент України Леонід Кучма підписав Указ №52\96 "Про день українського кіно", який наказував відзначати цю дату щорічно у другу суботу вересня місяця. В указі йдеться, що нове професійне свято в країні вводиться "на підтримку ініціативи працівників кінематографії України".

У 1928 році розпочала свою роботу Київська кінофабрика, яка незабаром стане кіностудією Олександра Довженка. У 1930 році у прокат вийшов перший звуковий фільм. У 30-х роках Іван Кавалерідзе знімає "Коліївщину"(1933), "Прометея" (1935), "Наталку Полтавку"(1936), "Запорожця за Дунаєм" (1937). Після Другої Світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів.

У ХХ столітті на екрани вийшло чимало українських фільмів, які стали культовими. У цьому столітті стали відомими на всю країну такі актори вітчизняного кіно, як Богдан Ступка, Іван Миколайчук і Леонід Биков.

На жаль, саме зараз цікавість до всього українського, в тому числі й кіно, обумовлена жахливою повномасштабною війною, що відбувається у нашій країні. Щоб про сучасне українське кіно і надалі говорили у світі, ми маємо віднайти нарешті свою особливу кіномову, автентичність та власну стилістику. Саме це надасть можливість відкривати нашому контенту такий важливий для нас світовий ринок.

 Вчимося робити добро.

05 вересня, в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності. Його встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2013 року. Таким чином ООН наголошує на важливості благодійництва та волонтерської діяльності, а також привертає увагу до проблем людей, пов’язаних із гуманітарними кризами.

Міжнародний день благодійництва збігається із Днем пам’яті Терези Калькутської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003 року) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї із засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреатки Нобелівської премії миру 1979 року «за допомогу стражденному людству».

Благодійність - це вищий прояв гуманних почуттів до інших. Кожен, хто досяг вершини і забезпечив свої первинні потреби (у їжі, житлі та роботі), може і повинен бути благодійником для інших.

Зрештою, традиція благодійництва показує їхню діяльність лише із кращого боку. Благодійники вигадують творчі та нестандартні способи прояву милосердя. Прикладом в такій благородній місії для нас і на сьогоднішній день є наші відомі та не відомі благодійники та меценати, які в нелегкий час для України роблять добрі справи в ім'я Перемоги.

1 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ ЗНАНЬ

 

1 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ ЗНАНЬ

 Щорічно 1 вересня в перший день осені всі школярі та студенти, а також їхні батьки та вчителі відзначають День знань. Зазвичай навчальний рік відкривають святковою лінійкою і даруванням квітів вчителям. А у вищих навчальних закладах студенти вже з 1 вересня ходять на лекції та семінари.

На жаль, в 2022 році це світле і радісне свято проходить у воєнний час. Але навіть під час війни діти продовжують вчитися в школах, і святкування Дня знань так само актуальне.

Вітаю з Днем знань! Нехай цей рік почнеться вдало і проходить успішно, нехай кожен день знаменується нехай навіть і маленькою, але перемогою, нехай отримані знання і навички відкривають перед вами нові двері до мрій, інтересів і рекордів.

Павло Глазовий - велий майстер сміху

 

Павло Глазовий - велий майстер сміху

100 років від дня народження Павла Глазового – українського поета-гумориста, сатирика, лауреата премії імені Остапа Вишні.

Написані ним твори досить актуальні і в наш час.

         Його гуморески додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, радісного, стати добрішими. Навіть назви книжок Павла Глазового досить чітко характеризували їх зміст: «Смійтесь друзі, на здоров`я», «Щоб вам весело було», «Весела розмова», «Хай вам буде весело».

Пропонуємо вам прослухати декілька гуморесок великого майстра сміху - Павла Глазового.