четверг, 11 июня 2015 г.

"МОЯ ЧАРІВНА КАЗКА" ТУРНІР КАЗКОЗНАВЦІВ



Не секрет, що саме літо – найкраща пора для дітей. Гарна погода та настрій, багато вільного часу… Отже, є нагода завітати до нашої бібліотеки. Почитати, розважитись, погратись, цікаво поспілкуватись – все це можна у нас. 
З перших днів літа  в нашій бібліотеці відкрита Літня читальня «Літо з книгою».Відкритим простором, живим спілкуванням, яскравими книгами приваблює вона відвідувачів та випадкових перехожих. 
10 червня  для юних читачів бібліотекарі провели  турнір казкознавців «Моя чарівна казка». Діти приймали участь в літературній вікторині, збирали пазли «Збири та подивись», приймали участь у конкурсі  «Вірші зі сказки».
Бібліотекар провела електронну вікторину «Вгадай казку».
Артистичні здібності юні читачі продемонстрували в інсценуванні народної казки.
Літо швидкоплинне. Тож не зволікайте - поспішайте мерщій порадувати себе  цікавим відпочинком у бібліотеці! 











"УКРАЇНА - МОЯ КРАЇНА" НАРОДОЗНАВЧИЙ ЕКСКУРС

«Україна – моя країна»  - під такою назвою пройшов народознавчий екскурс в  бібліотеці – філії №2  з учнями  пришкільного табору «Сузір’я ».
Немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилася, землі, на якій зросла…
Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве, духовне середовище, наповнюючи його своєрідними звичаями, ритуалами.
Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, але і в його історичному минулому.
Народні звичаї охоплюють усі ділянки родинного, громадського і суспільного життя. Це ті неписані закони, якими керуються в щоденних і найбільш всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.
А вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Рушники — це символ України, відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоного кольору.
Рушник, являється обов'язковим атрибутом кожного свята, кожного весілля, предметом народного побуту, невід’ємним оберегом домівки. Адже, рушники і є відображенням культурного життя українського народу в візерунках яких відображені образи «берегині», «дерева життя», різні символи та прадавні магічні знаки про які і розповіли бібліотекарі.
Вправа  «Народознавче лото» та «Страви української кухні»  показала обізнаність дітей про народні звичаї, свята.
Діти з заохоченням  прийняли участь у майстер класі «Голуби миру» та
 флеш – мобі  «Ми за мир».

Сподіваємося, що спільними зусиллями ми повернемо сучасному поколінню його історичні цінності, національні звичаї, традиції, обряди, все те, чим жив і пишався український народ.






КРАЄЗНАВЧИЙ ПРИВАЛ "МАНДРУЄМО СТЕЖКАМИ РІДНОГО КРАЮ" ДО ДНЯ МІСТА

Краєзнавчий привал  «Мандруємо стежками рідного краю» саме під такою назвою  5 червня пройшов захід до Дня міста  в бібліотеці – філії №2 з учнями пришкільного табору «Сузір’я »  школи №1.
Є на світі багато чудових міст. Але такого, як наш  Cвітловодськ, немає. Місто світла та води  саме - так його величають. Світловодськ  сьогодні відзначає свою 61 – у річницю з дня заснування.
Весело, цікаво і змістовно провели  діти свій час у бібліотеці. Вони мали змогу не тільки ознайомитися з цікавими книжками , а й більше дізнатися про своє рідне місто. Діти активно брали участь у вікторинах «Тварини і рослини Світловодська», «Лікарські дерева  Світловодська»; відгадували загадки про дерева. Змагалися у командній грі  «Все бачимо, нічого не забудемо».
Вправи  в яких діти приймали участь показали ерудованість, обізнаність, кмітливість, зацікавленість та бажання і надалі товаришувати з книгою та бібліотекою.

Дякуємо за співпрацю вихователям школи №1  Арістаровій  Наталії Юріївні, Яковенко Ользі Іванівні; організатору масових заходів Беліч Аліні Сергіївні.







вторник, 26 мая 2015 г.

ДЕНЬ ДОБРА

Бібліотека - філія №2  залучилася до акції  "День Добра", яка пройшла під гаслом "Зроби  добро подаруй радість" 17 травня на майданчику біля  Палацу культури.
До уваги світловодців була книжкова виставка "День Європи". Всі бажаючи могли  скласти яскравий пазл  "Створи добро", з українською і європейською символікою, відповісти на питання вікторини та отримати  заохочувальні призи.













вторник, 12 мая 2015 г.

ЛИЦАР ДУХУ - ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ


Володимир Великий

Лицар Духу – саме так назвав Михайло Грушевський святителя Руси-України князя Володимира Великого. Цього року виповнюється 1000 років з дня його Успіння.
На виконання плану заходів, присвячених вихованню у учнів національно-патріотичних почуттів, для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, з урахуванням положень Указу Президента України «Про вшанування пам'яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України» у
 бібліотеці – філії №2  пройшла година державності  "Князь Володимир Великий та його місце в історії"  та організована виставка . Вчителем географії  та історії Пілявським Романом Миколайовичем  була організована   подорож у минуле з подальшим обговоренням про місце князя Київського Володимира Великого в історії України, як творця середньовічної європейської держави. На питання, які виникали у молоді під час спілкування вчитель надавав   змістовні відповіді.
У бібліотеці організовано літературну виставку  "Лицар Духу - Володимир Великий".
Розділи виставки поступово розкривають послідовність історичних подій – таких важливих у духовному житті українського народу.
На виставці представлені кращі зразки давньої літератури – «Повість минулих років», історичні книги М. Грушевського, енциклопедичні та довідкові видання, віршовані твори духовної тематики Т.Г. Шевченко та Л. Українки, науково-популярна література українських письменників
.
Історична довідка.
Християнська віра не була чимось чужим і незнаним для Володимира Великого. У Києві вже за князя Ігоря були християни, які мали свою церкву. Християнкою була його бабка, свята княгиня Ольга, яка його виховувала. Свята Ольга через різні причини не наважилася запровадити Христову віру у своїй державі. Те, чого вона не зробила, здійснив її внук — Володимир Великий. Він не тільки сам прийняв святе Хрещення, але охрестив увесь наш народ.

Князь Володимир вирішився прийняти святу віру не із Заходу, а зі Сходу, у візантійському обряді, бо як з Візантією, так і з Болгарією його пов'язували тісні політичні, культурні й економічні відносини. Він відчув своєю душею, що християнська віра у візантійському обряді найкраще відповідає психіці і ментальності нашого народу. Крім того, ця віра принесла зі собою богослужбу і святі книги зрозумілою для народу мовою. Володимир Великий, як подає наш літопис, охрестився 988 року і на святому хрещенні отримав ім'я Василія.
Охрестившись сам та знищивши поганські ідоли, князь Володимир насамперед охрестив своїх дванадцятьох малолітніх синів у джерелі на місці, що сьогодні відоме в Києві під назвою Хрещатик. За його наказом охрестився столичний город Київ та весь народ.
Дякуємо за співпрацю колективу школи №1, вчителю географії та історії школи №3 – Пілявському Роману Миколайовичу.




вторник, 28 апреля 2015 г.

УРОК - РЕКВІЄМ "НЕЗДОЛАННІСТЬ УКРАЇНЦІВ" (ДО 70 - РІЧЧЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ)


Урок - реквієм "Нездоланність українців"  до 70 - річчя Перемоги пройшов у бібліотеці - філії №2, з учнями школи №1.
На захід був запрошений директор  краєзнавчого музею Сергеєв Віктор, який  розповів про злочини гітлерівців проти мирного населення  на окупованій Кіровоградщині. Були зачитані уривки спогадів очевидців тих страшних подій, переглянуті  архівні фото. За період окупації гітлерівцями було знищено на території області понад 150 тисяч мирних громадян. Загинуло від рук нацистів  54 тисячі військовополонених. Молодь дізналася про те, що в'язні  концтаборів на лівій стороні куртки повинні були  носити кольоровий трикутник  і смужку з реєстраційним номером. Літера на трикутнику вказувала на  національність   ( F  -  француз,
B -  бельгієць, P  -  поляк).
Кров’ю наших дідів було заплачено за мирне майбутнє. Нікому не переписати сторінки минулого, але ми завжди будемо пам’ятати своїх героїв. Прості солдати билися до останньої краплі крові, щоб перемогти клятого ворога. Кажуть, що час лікує рани. Але біль утрати не стихає. Війна своїм чорним крилом торкнулася кожного українського дому, кожної родини, кожної долі. А тому ми сьогодні зі скорботою згадуємо доблесних воїнів, які не повернулися з поля бою, замордованих у концентраційних таборах, розстріляних у полоні, загиблих від холоду та голоду, тих хто і досі вважається зниклими без вісти. Пам’ять про цих людей не підвладна часу. Вони в наших серцях і в наших душах.












ТРЕНІНГ "ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ" ПРОЙШОВ У СВІТЛОВОДСЬКОМУ ПТУ №5