22 січня – День
Соборності України. День Соборності України – свято, що відзначається щороку в
день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки
та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня
1919 року на Софійській площі в Києві.
Йому передувало
підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким
Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську
Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання
України завершився 22 січня 1919 року.
День Соборності – це
нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Лише
за умови політичної та економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне
місце України в світі. Лише сильна держава та сильна влада може убезпечити
націю від служіння чужим інтересам. Ось чому ми зобов’язані плекати ідеал
власної соборної держави й віддавати йому всі свої сили та здібності.
Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті
українців. Сьогодні українцям знову приходиться боротися за свою єдність,
захищати цілісність і суверенітет рідної країни.
У читальній залі
бібліотеки– філії №2 оформлено книжково - ілюстративну виставку «22 січня – ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ»,
присвячену єдності українців та історії нашої державності. Почитати про
формування нації та боротьбу за незалежність мають змогу всі категоріїкористувачів бібліотеки.
Щорічно BBC проводить конкурс, де обирає найліпшу книжку у таких номінаціях, як Книга року, Дитяча Книга року та Книга року BBC Есеїстика. Раніше було створено короткий список найкращої дитячої та підліткової літератури 2023 року.
Переможцем Дитячої книги BBC-2023 стало оповідання Ігора Малковича "Анна Ярославівна: київська князівна – королева Франції". Серед дорослих книжок – "Драбина" Євгенії Кузнєцової, яка точно "зачепить" підлітків.
Ігор Малкович. "Анна Ярославна: київська князівна – королева Франції"
Це історія про життя видатної українки, яка завоювала любов французів. Оскільки про справжню Анну існує не так багато історичних даних, автор зосередився лише над фактами, які точно могли б існувати в її житті та дитинстві. Написана книга у доступному для дітей форматі, з цікавими для них фактами та великими яскравими ілюстраціями.
"Після перших ілюстрацій знаменитої Катерини Штанко стало зрозуміло, що сухуватий текст геть не пасуватиме до цих чуттєвих, вибагливих картинок. Історію треба було хоч трохи оживити... Аж тут на літні канікули в Україну приїхала одна юна гостя, і я вирішив показати їй старий Київ... А тоді доля звела мене із славною живописицею Катериною Косьяненко, і книжка збагатилася пречудовими "літописними" зображеннями", – розповів автор Ігор Малкович про історію створення ілюстрацій.
Також до Короткого списку Дитячої книги року увійшли ще 4 твори українських авторів.
Катерина Єгорушкіна. "Наш підліжковий космос"
Ця книжка про очевидні речі для батьків, які зовсім інакше бачать діти. У ній зібрані веселі та зворушливі пригоди Ромчика та Даринки, які розкажуть як прати вертольоти, нагодувати батарею, полагодити батьків та влаштувати оркестр із каструль.
Юлія Мак. "Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем"
Ця книжка про дорослішання. Вона "перемотає час назад" у 90-ті та розповість про звичайний дітей та їхні юні пригоди в українському селі.
"Це роман про перипетії дорослішання, юні закоханості, що з роками набули абсолютно інакших відтінків. І слід дитинства, який з нами на все життя – не важливо, ким ви стали і як далеко опинилися від місця, де живе ваше дитинство", – фрагмент з анотації до книги.
Юліта Ран. "Дзеркало бажань"
Дзеркало бажань існує не лише у світі Білосніжки, а й в українській літературі. Ця історія про пригоди та пошук викраденого артефакту, який може змінити життя усього людства. Та й найважливіше – виконати найзаповітніше бажання головної героїні Мілани.
Галина Ткачук. "Блакитний записник"
Маленький світло синій блокнотик мав стати майбутньою "Товстою книжкою" дівчинки Влади. Але натомість через початок повномасштабного вторгнення, він перетворився на дитячий щоденник, на сторінках якого опинилися історії про вимушений переїзд, нову школу та друзів і любов до всього рідного. Ця книжка може стати найкращою, щоб розповісти дитині про війну.
Євгенія Кузнєцова. "Драбина"
Саме цю книгу BBC визнав найкращою у 2023 році. Це історію про родину вимушених переселенців, яка втікала від війни та опинилася в Іспанії у новопридбаному будинку Толіка, який сильно мріяв втекти від родичів. Сімейні перипетії стають ключовими у книзі, адже "пекло – це інші".
Мати композитора Марія Йосипівна була людиною "рідкої духовної та фізичної краси", гарно співала, а батько Дмитро Феофанович добре грав на цитрі, балалайці, гітарі, скрипці. Інші члени сім'ї Леонтовичів теж були тісно пов'язані з музикою. Від них юний композитор і перейняв любов до музики.
2. ЗАХОПЛЮВАВСЯ ОБРОБКОЮ КОЗАЦЬКИХ ПІСЕНЬ
Побувавши на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень.
3 ВІЧНИЙ УЧИТЕЛЬ І ВІЧНИЙ УЧЕНЬ
Леонтович за сімейною традицією повинен був стати священиком – так бажали його батьки. Тому він закінчує Шаргородське початкове духовне училище, а згодом – духовну семінарію у Кам’янець-Подільську . Проте юний композитор обрав іншу життєву стежку. Після закінчення 1899 р. семінарії М. Леонтович відмовився від духовного сану й кілька років працював викладачем у різних галузях науки. Але, як і раніше, музика залишалася для нього на першому місці. Леонтович часто організовував разом зі своїми учнями літературно-музичні вечори.
4. ПРАЦЮВАВ НАД ПІДРУЧНИКОМ ДЛЯ ШКІЛ
Протягом 1919-1920 років Микола Леонтович працював над підручником з нотної грамоти для школи. Але жоден екземпляр не дійшов до нашого часу.
5. "ЩЕДРИК" ПРИНІС ЛЕОНТОВИЧУ СВІТОВУ СЛАВУ
Найяскравіший твір Леонтовича, який приніс йому визнання – "Щедрик". Вперше ця композиція була висвітлена українській публіці у 1916 році у виконанні хору київського Університету. Це була вже четверта редакція "Щедрика" Леонтовича, що набула надзвичайної популярності. 5 жовтня 1921 року він був презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до "Щедрика" — "Carol of the Bells". Під цією назвою мелодія українського "Щедрика" стала всесвітньо відомою.
6. У КОМПОЗИТОРА БУЛА МУЗА Леонтович викладав у тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Тут він береться за написання хорової опери "На русалчин Великдень", проте він прагнув удосконалити текст лібрето, який написала його вихованка Надія Танашевич. Взимку 1921 року, взявши із собою старшу дочку Галинку, їде до лібретистки, що проживала зі своїми батьками у селі Стражгороді поблизу містечка Гайсина. Жінка Клавдія дуже ревнувала Леонтовича до Надії.
7. ЛІБРетИСТКА НАПРОРОЧИЛА КОРОТКУ ДОЛЮ
Одного разу, учениця композитора Надія Танашевич вхопила його за руку – поворожити. Глянувши на долоню, дівчина сказала: "Це лінія життя, — прошепотіла вона, — але чому вона така коротка?". Композитор намагався відповісти на це жартами, ще не знаючи на скільки мала рацію Надія.
8. ТАЄМНИЦЯ ТРАГІЧНОЇ СМЕРТІ
Упродовж 80 років загибелі Миколи Леонтовича було присвячено багато публікацій і лише наприкінці 20 століття вдалося розгадати причину його смерті.
"В ніч на 23 січня 1921 р. композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВНК (Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР – Ред.) Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича", – зазначається у рапорті по справі вбивства композитора. Це було зумисне вбивство талановитого українського композитора органами ВНК.
9. У ПАМ'ЯТЬ ЮВЕЛІРУ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ
На дев’ятий день пам’яті Миколи Леонтовича друзі започаткували комітет Леонтовича, що через рік став Товариством. Вже 1977 року Київським театром опери та балету було поставлено оперу Миколи Леонтовича за казкою Бориса Грінченка. Її дописав і відредагував Мирослав Скорик, назвавши твір "Русалчині луки". А ще через 20 років було відкрито музей Леонтовича.
10. У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ КОМПОЗИТОРА ПОНАД 150 МУЗИКАЛЬНИХ ТВОРІВ
У творчому доробку композитора понад 150 музикальних творів. Серед них такі відомі, як "Щедрик", "Дударик", "Пряля", "Козака несуть".
среда, 13 декабря 2023 г.
10 грудня-День прав людини
«Всі люди народжуються вільними й рівними в своїй гідності та правах», – цією статтею починається Загальна декларація прав людини.
10 грудня у світі відзначається День прав людини. Офіційно свято було проголошено у 1950 році з ініціативи ООН. Дату визначили на честь ухвалення у Парижі 1958 року Загальної декларації прав людини. Це міжнародний акт, згідно якому кожна людина має рівні права на свободу і відповідає перед цим законом.
Казки по праву вважають
золотим скарбом усної народної творчості. Дитяча казка - це шлях до пізнання дитиною
навколишнього світу і захоплююча подорож у чарівний світ вигаданих персонажів. Казки
справляють на дітей глибоке емоційне враження, збагачують їхню мову,
пробуджують духовні сили. Діти охоче
линуть в оповитий чарами казковий світ, де на них чекають улюблені герої та
цікаві й повчальні пригоди. А живуть усі найкращі казки світу,звичайно,у
книжковій країні-бібліотеці.
До Національного тижня читання працівники міської бібліотеки – філії №2
спільно з шкільним бібліотекаремзапросили
на зустріч з казкою «Казки дарують чудеса» учнів 1-х , 2 –х класів гімназії №1.
Основна мета заходу-викликати інтерес до книги та читання, поглибити знання
учнів про казку,формувати читацький смак, розвивати кмітливість, допитливість,
виховувати добрі почуття.
Бібліотекарі ознайомили присутніх з
найцікавішими авторськими казками та казками народів світу , а коли настав час
літературних ігор та вікторин, то тут маленькі читайлики показали себе
справжніми любителями та знавцями казок. Діти залюбки брали участь у бібліовікторинах «З якої казки
герой?», «У
світі казки чарівної» та відгадували загадки,
приймалиучасть у грі «Загадкова
скринька»…. Цікаво, весело, дружньопройшов флеш – моб «Читати – це модно!».
Дякуємо за співпрацю директору КЗ «Гімназія №1 Світловодської міської ради» Климчук О. А, класним керівникам Агафоновій В. В., Яценко О. О., бібліотекарю Чорновол О. Ф.
Це всеукраїнська ініціатива, яка ще раз нагадує нам про важливість читання саме зараз. Гасло Тижня читання цього року – «Бути своїми», що демонструє силу єднання українців, згуртованих перед труднощами.
Долучившись до акції , «Національний тиждень читання»бібліотека – філія №2 спільно з шкільною бібліотекою провели з учнями 7 -го класу 1- ї школи ( вчитель Панаріна Н.С.) літературно – туристичний круїз «Люблю над Дніпром своє місто зелене»,на якому учні мали можливість ознайомитися з літературними альманахами, часописами, збірками творів Світловодських письменників, які є у фондах бібліотек міста. Молодь приймала участь у голосному читанні віршів О. Неділі, В. Сідуна, К. Оверченко… Шкільний бібліотекар Чорновол Ольга надала цікаву інформацію з історії нашого краю, а потім хлопці та дівчата приймали участь у літературно – краєзнавчій вікторині, виконували вправу «Якби я був мером міста, щоб я зробив для приваблення туристів».
Читати корисно! Книги освічують душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують в ній кращі прагнення, гострять її розум і пом’якшують серце.
Дякуємо за співпрацю директору КЗ «Гімназія №1 Світловодської міської ради» Климчук О. А, вчителю мови і літератури Панаріній Н. С., асистенту вчителя Артеменко В.І., бібліотекарю Чорновол О. Ф.
« Зміст усієї творчості О.Кобилянської – се музика…
Ся музика не усипляє, а вічно нагадуючи
про красний світ, про гармонію, красу, – нагадує
тобі самого тебе і твій головний обов’язок:
боротьбу за твою красну душу»
М. Євшан
Серед сузір’я імен талановитих митців кінця ХIХ –
початку ХХ століття яскравою зіркою виділяється ім’я Ольги Кобилянської –
автора численних новел і повістей, новаторських і змістом, і формою. В
центрі уваги творів О. Кобилянської – чи не вперше в українській літературі –
психологія індивідуальності окремої людини. І вже потім індивідуальний портрет
людини відіб’є в собі риси суспільства чи всесвіту.
Літературну діяльність О. Кобилянська почала в середині 1880-х рр. творами
німецькою мовою. Перший художній твір українською мовою повість «Людина» був
надрукований 1895 р. у журналі «Зоря». Пізніше з’явилися оповідання й повість
«Він і Вона» (1895), “Царівна” (1896), “Що я любив» (1896 р.), «Аристократка»
(1898). Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість “В
неділю рано зілля копала” (1909), написана за мотивами відомої народної
пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Протягом 1915-1923 рр.
Кобилянська пише нитку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі
твори як «Лісова мати», «Юда», «Назустріч долі», «Сниться» та ін. Помітним
явищем в історії української прози став роман «Апостол черні» (1926 р ), у
якому на широкому суспільно-історичному тлі О. Кобилянська порушила проблему
інтелігенції та народу, із симпатією змалювавши образи представників
духівництва.
І насамперед ім’я Ольги Кобилянської асоціюється з її повістю
«Земля». Тема братовбивства, відображена ще в Біблії, одержала в української
письменниці настільки високе соціально-трагічне звучання, що «Земля» стала
явищем не лише вітчизняної, а й світової літератури.
Повість «Земля» стала справжньою подією в українській літературі.
Іван Франко говорив, що цей твір зберігатиме «тривале значення і як документ
способу мислення нашого народу». М. Коцюбинський писав авторці, що читаючи її
повість, був радий за таку літературу.
З 1927 року в Україні було розпочато видання дев’ятитомного зібрання
творів Кобилянської. Того ж року на відзначення 40-річчя літературної
діяльності їй була призначена урядом пенсія, що дала письменниці можливість
поліпшити матеріальний стан та придбати власний будинок, в якому письменниця
прожила останні роки свого життя.
Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях.
До уваги читачів була запропонована відео - презентація "До 160 -річчя від дня народження Ольги Кобилянської".